Ти південь-полюс, ми — магніт!
-17- Лист полоненого. Азовсталь
Друзі, сьогодні дізналася, що мій друг живий. Довго після Оленівки не було вісточки.
Написала нову пісню:
Нам обіцяли волю, якщо ми здамося
Весною страшною, коли згорала Азовсталь!
Не вір нікому — так у світі повелося,
А ми ж не знали, що потрапили в спектакль!
Приспів:
Мам! Лише мені ти тільки пишеш!
Мам! Слова твої розтоплять лід в душі.
Мам! Так хочеться червоних вишень,
А замість них червоні плями на стіні.
Постійні допити, знущання і погрози —
І так пройшла вже не одна зима.
Вже знову сніг у Таганрозі,
А я в полоні і чекаю на листа.
Приспів:
Мам! Лише мені ти тільки пишеш!
Мам! Слова твої розтоплять лід в душі
Мам! Так хочеться червоних вишень,
А замість них червоні плями на стіні.
Тут час лиш тліє, мов тютюн у папиросі,
Але у пам’яті спливає дім і рідний двір.
Та я тримаюся, борюсь, живий ще досі,
Молюся Богу і люблю тебе, повір!
Приспів:
Мам! Лише мені ти тільки пишеш!
Мам! Слова твої розтоплять лід в душі.
Мам! Так хочеться червоних вишень,
А замість них червоні плями на стіні.
Надломлений, та не зламати мою волю,
Я бачу сонце в небі, крізь метал тюрми.
І хоч сто раз впаду на кам’яну підлогу —
Сто раз піднімусь, щоб вернутися живим.
Приспів:
Мам! Лише мені ти тільки пишеш!
Мам! Слова твої розтоплять лід в душі
Мам! Так хочеться червоних вишень
А замість них червоні плями на стіні.
14 листопада 2025, м. Е**н
Відредаговано: 14.11.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
