Ти південь-полюс, ми — магніт!

- 12- Клітка

Пісня до розділу роману "Серце дракона 2"

 

Клітка

 

Слова твої душу шматують

Мені болить. Твоя совість мовчить.

Така любов мене катує, —

Розкішна клітка, що життя гнітить.

 

Ти малював мені світи,

А в них у сонці дім та мрії,

Тепер за двері не піти —

Сховав ключі і вкрав надію.

 

 [Приспів]

Я кричу, але чує лиш тиша,

Ти ланцюг тягнеш все ближче.

І кажеш: "Люблю", але біль у словах,

А я задихаюсь у твоїх руках.

 

 

Твій погляд пече, мов вогонь,

Тепер саван — моя фата!

Ти збудував такий полон,

Де править страх і самота.

 

Зі мною ти поряд та холод довкола,

Ти мій тюремник, не маю спокою.

І вирватись хочу з пекельного кола,

Та бігти куди? Весь світ під тобою.

 

[Приспів]

Я кричу, але чує лиш тиша,

Ти ланцюг тягнеш все ближче.

І кажеш: "Люблю", але біль у словах,

А я задихаюсь у твоїх руках.

 

[Брідж]

 

Твій погляд пече, мов вогонь,

Тепер саван — моя фата!

Ти збудував такий полон,

Де править страх і самота.

 

Я вже не кричу — я йду швидко й рішуче

Рву ланцюги, хай все тіло болить.

Твій голос тепер лиш відлуння гнітюче,

Я вільна, і більше мене не спинить.

 

[Приспів]

Мене вже нема, тобі залишилась тиша,

Тепер я вільна, і серце диха.

Ти казав: "Люблю", але

біль у словах,

Я залишила клітку у твоїх руках.

 

17 червня 2025 м. Біла Церква 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше