Пісня до розділу роману "Серце дракона 2"
Клітка
Слова твої душу шматують
Мені болить. Твоя совість мовчить.
Така любов мене катує, —
Розкішна клітка, що життя гнітить.
Ти малював мені світи,
А в них у сонці дім та мрії,
Тепер за двері не піти —
Сховав ключі і вкрав надію.
[Приспів]
Я кричу, але чує лиш тиша,
Ти ланцюг тягнеш все ближче.
І кажеш: "Люблю", але біль у словах,
А я задихаюсь у твоїх руках.
Твій погляд пече, мов вогонь,
Тепер саван — моя фата!
Ти збудував такий полон,
Де править страх і самота.
Зі мною ти поряд та холод довкола,
Ти мій тюремник, не маю спокою.
І вирватись хочу з пекельного кола,
Та бігти куди? Весь світ під тобою.
[Приспів]
Я кричу, але чує лиш тиша,
Ти ланцюг тягнеш все ближче.
І кажеш: "Люблю", але біль у словах,
А я задихаюсь у твоїх руках.
[Брідж]
Твій погляд пече, мов вогонь,
Тепер саван — моя фата!
Ти збудував такий полон,
Де править страх і самота.
Я вже не кричу — я йду швидко й рішуче
Рву ланцюги, хай все тіло болить.
Твій голос тепер лиш відлуння гнітюче,
Я вільна, і більше мене не спинить.
[Приспів]
Мене вже нема, тобі залишилась тиша,
Тепер я вільна, і серце диха.
Ти казав: "Люблю", але
біль у словах,
Я залишила клітку у твоїх руках.
17 червня 2025 м. Біла Церква
Відредаговано: 14.11.2025