-2- Іди!

Пісня створена під час осінніх дощів.

Історія кохання простого молодого хлопця до жінки, яка не може вибрати між розкішним життям з нелюбом і раєм в шалаші з коханим. І щоб не напрягатися жила на два фронти.

ІДИ!

-1-

Осіння темна злива

Сховала вітер в деревах.

Побачить так важливо

Тебе, до напруги в нервах!

Зрадливий блиск твоїх очей

Про все мені вже розповів,

Де ти була стільки ночей

І з ким. Тепер я зрозумів!

Іди! Не обертайсь!

Він зачекався на тебе!

Іди, не повертайсь!

A я дивитимусь в небо

Крізь призму зі злих сліз…

А дощ малює свій ескіз!

-2-

Всі говорили мені

Що ти не варта уваги

А я згорав у коханні

І був для розваги.

Ти проводжала мене,

Зустрічалась з колишнім,

Бо гроші манять тебе

І ресторани затишні.

Іди! Не обертайсь!

Він зачекався на тебе!

Іди, не повертайсь!

A я дивитимусь в небо

Крізь призму зі злих сліз…

А дощ малює свій ескіз!

-3-

Я так кохав тебе,

Як кохають лиш раз!

Ти зрозумієш це,

Коли настане час,

Що проміняла любов 

На блиск монет і вино!

Ми не побачимось знов.

Все що було — пройшло!

Іди! Не обертайсь!

Він вже зачекався на тебе!

Іди, не повертайсь!

A я дивитимусь в небо

Крізь призму зі злих сліз…

А дощ малює свій ескіз!

-4-

Осіння темна злива

Змиває біль востаннє.

Пробачить тебе можливо.

Та вмерло вже кохання. 

Згоріла пам’ять про тебе.

Розвіявсь попіл небом.

Ти не шукай мене, мене

Не треба! Не треба!

Іди! Не обертайсь!

Він вже зачекався на тебе!

Іди! Не повертайсь!

A я дивитимусь в небо

Крізь призму зі злих сліз…

А дощ малює свій ескіз!

9 вересня 2024 р.

м. Біла Церква