27.

Наступного ранку мене знову забирає Стас. Він одразу помічає, що я не в настрої. Після розмови з татом я трохи заспокоїлася, але повернення мами однаково не тішить. Знаючи її впертий характер, не варто сумніватися, що вона просто поїде без нічого.  

- Сталося щось? - питає, тільки-но автомобіль рушає. 

- Моя мама повернулася. З чоловіком не склалося, тому вона хоче забрати мене з собою, - не знаю, навіщо розповідаю йому це. Просто хочеться поділитися з кимось. 

- Ти ж не збираєшся їхати? - випалює емоційно. - Я тебе не відпущу, Анюто!

- Справді? - запал Стаса мені подобається, але я-то знаю, що після того, як парі закінчиться, він навіть радий буде, якщо я кудись зникну. 

- Я ж кохаю тебе. Чому ти сумніваєшся? - хмуриться хлопець. 

- Я не сумніваюся,  - відповідаю тихо, розглядаючи свої руки. Зараз мене хвилює не лише поява мами, а ще й сам хлопець. Він і не думає розповідати мені про парі, отже, зовсім скоро наша історія завершиться моїм розбитим серцем. 

Протягом пар постійно ловлю себе на думці, що не хочу закінчення цього тижня. От би час зупинився і все було б так, як зараз… Помічаю Стаса у компанії друзів, такого веселого і щасливого, наче все у нього чудово і йде за планом. І лише моє серце тріщить по швах, тому що поки Стас радіє, Борис похмуро стежить за ним. 

Відчуває свою поразку? І таке може бути.

Наприкінці останньої на сьогодні пари мені приходить повідомлення від Єгора. Чесно кажучи, спочатку хочу його проігнорувати, але клята цікавість не дає цього зробити. 

“Чекаю тебе на стоянці. Буде добре, якщо Стас не дізнається про нашу зустріч. Це важливо, Анюто!”

Перечитую вже втретє і передаю телефон Даші. Подруга хмуриться, але заявляє, що мені варто піти на цю зустріч. Не думаю, що Єгор писав би подібне просто так. Все-таки він чоловік серйозний. Принаймні хочеться у це вірити. 

- Я піду, - ховаю телефон у сумку. - Якщо Стас питатиме про мене, скажи, що виникли термінові справи.

Залишаю Дашу в коридорі, а сама швидко біжу до виходу. У мене є кілька хвилин, поки студенти почнуть залишати стіни універу. 

Автівку Єгора бачу одразу. Поки наближаюся, намагаюсь переконати себе, що все роблю правильно. Сідаю в салон і не встигаю рота відкрити, як ми рушаємо. Все це схоже на якийсь шпигунський фільм, який мені зовсім не подобається. 

- Про що ти хочеш поговорити? - питаю, поки Єгор паркує автомобіль у дворі неподалік універу. 

- У мене є не надто приємна для тебе новина, Аню, - чоловік повертається до мене обличчям і похмуро розглядає. Уявлення не маю, що ще могло статися, тому із завмиранням серця чекаю наступних слів Єгора. - Стас не кохає тебе. Він уклав парі з хлопцями, що затягне тебе в ліжко. 

Не хочу, щоб Єгор зрозумів, що я це і так знаю. А ще мене цікавить те, як він дізнався про парі. Точно не Стас йому розповів. 

- Чому я маю тобі вірити? - вдаю, що розізлилася. 

- Тому, що це правда, - твердо відповідає Єгор. - Я з самого початку запідозрив, що щось тут не так. Не ображайся, ти чудова дівчина, але не формат мого брата. А тоді почав вірити у те, що він реально щось до тебе відчуває. Навіть змирився з тим, що ви пара. Але сьогодні, коли дізнався правду, вирішив тоді сказати. Не тому, що хочу розлучити зі Стасом, а тому, що ти цього не заслуговуєш.

- Дякую тобі, але я сама розберуся, - відповідаю. 

- Ти не виглядаєш здивованою, - Єгор хмуриться і, здається, починає розуміти, що не все так просто. - Невже знала про парі?

- Як би це по-ідіотськи не звучало, але я кохаю Стаса. По-справжньому, - тихо відповідаю. 

- Ти віриш, що він скасує це парі? - питає серйозно. 

- Сподіваюся на це, - відповідаю. - Тому прошу не втручатися. Якщо Стас дійсно щось відчуває до мене, то не зробить боляче. 

- А якщо не відчуває? - випалює Єгор. - Навіщо тобі продовжувати все це? 

- Тобі не зрозуміти, - відповідаю. - Мені час, Єгоре. Сьогодні вечеря з твоїми батьками. Остання вечеря разом. 

Чоловік нічого не відповідає. Напевно, не може второпати, чому я така ідіотка. Чесно кажучи, я і сама не знаю. Просто сподіваюся на диво, хоча й розумію, що не варто.

Залишаю автомобіль Єгора і прямую на зупинку. Треба зібратися як фізично, так і морально. Не хочу сумувати сьогодні, адже, можливо, це останній вечір разом зі Стасом. Якщо він не зізнається сьогодні, це доведеться зробити мені. Звісно, це станеться тільки в крайньому разі, і є надія, що до цього не дійде. Але ж яка крихітна ця надія…

До приїзду Стаса ще кілька годин, а я місця собі не знаходжу. А що, коли Єгор розповість йому, що я знаю правду? Я ж тоді не дізнаюся, чи готовий Стас сам все розповісти. 

Коли настає час виходити до хлопця, хвилююся так сильно, що забуваю вдома телефон. Сідаю у теплий салон його автівки та отримую поцілунок від Стаса. Хлопець здається розслабленим і спокійним. Отже, розмови між братами таки не було. 

- Ти сьогодні зникла після пар, - кидає швидкий погляд у мій бік Стас. - Виникли термінові справи? 

- Нічого серйозного. Все вирішилося, - відповідаю.