15.

Мені доводиться сидіти поруч з Єгором, а Даша розміщується позаду. Їдемо мовчки, і ця тиша між нами сильно напружує. Не сумніваюся, що Єгор бачив, у якому стані я вийшла з будинку, і зараз у нього дуже багато запитань до мене. Та він мовчить, але я не впевнена, що це надовго. 

- До речі, мене Даша звати! Я подруга Ані, - починає говорити дівчина, мабуть, також відчуває цю напругу. - А ти Єгор, брат Стаса? 

- Так, - сухо кидає чоловік, не відволікаючись від дороги. 

- Даня і тебе на день народження запросив? Ти міг би залишитися… - здається, Даша не помічає, що Єгор не налаштований на розмови, а я не знаю, як її зупинити. 

- Не міг, - і знову коротка та чітка відповідь. Даша замовкає, напевно, таки розуміє, що розмова з цим чоловіком не клеїться. Вона тільки називає свою адресу, а до мене пізно доходить, що спочатку Єгор відвезе її, а потім ми залишимося тільки удвох. І тоді мені доведеться щось йому пояснити… 

До будинку Даші прибуваємо надто швидко. Ніч, на дорозі практично немає автомобілів, а було б добре застрягнути десь у заторі. Даша буде веселити Єгора розмовами, а я матиму час вигадати хоча б якесь пояснення тому, що сталося на дачі. 

Коли Даша залишає автомобіль і гримають двері, у мене все перевертається всередині. Автівка починає рухатися, і я швидко випалюю Єгору свою адресу. 

- Мій брат знову накосячив? - питає, тільки-но автомобіль повертається на дорогу. 

- Стас трохи перебрав, - стримано відповідаю, розглядаючи свої руки. 

- Не варто шукати йому виправдання, Аню, - суворий голос Єгора трохи лякає. Він злиться. Але чому? - Стас поводиться як маленький розбалуваний хлопчик. Я думаю, буде краще, якщо він дасть тобі спокій. 

- Що? - от такого повороту я явно не очікувала. 

Єгор збирається поставити брата перед фактом? Спочатку він вимагав у нього подорослішати і знайти собі хорошу дівчинку, а тепер просить дати мені спокій? Шкода, що Єгор не знає про парі. Стас не відступить, хоча… Цікаво, що він обере, коли постане вибір: мене та свою тачку, чи брата і гроші сім'ї? 

Стасику зараз не позаздриш, але, з іншого боку, провчити його треба. Я ж не іграшка, а сьогодні він вкотре показав, що саме нею мене вважає. 

- Ти проти? Знову скажеш, що кохаєш його? - чоловік хмуриться і кидає у мій бік швидкий погляд. 

- Я кохаю його, але… - ховаю обличчя, прикривши його волоссям, і не хочу, щоб Єгор бачив моє червоне від сорому обличчя. - Я не хочу бути іграшкою. Сьогодні на святі з'явилася його колишня, і Стаса наче підмінили. Здається, він ще й досі її кохає. 

- Ти про Настю? - дивується Єгор і зупиняє автівку біля мого під'їзду. - Вона дійсно його колишня. Тільки я не думаю, що тобі варто хвилюватися з цього приводу. Стас сильно страждав, коли вона кинула його заради модельної кар'єри і полетіла в Мілан. Він буде цілковитим ідіотом, якщо зараз пробачить їй. 

Так от в чому справа! Можливо, все не так погано, як мені здавалося? Стас просто розгубився, коли побачив Настю. Напився і наробив дурниць. Але і я не менше винна, адже сама полізла до нього цілуватися, добре знаючи, що для Стаса є лише предметом суперечки. 

- Послухай, - повертаюся до Єгора обличчям, і план у голові складається, наче пазл. - Не говори зі Стасом про мене. Я думаю, що ми самі впораємося. Вже завтра він проситиме пробачення. Я впевнена у цьому. 

- І ти йому пробачиш? - не можу зрозуміти, чому Єгор так не хоче, щоб ми помирилися. Він сам хотів, щоб брат знайшов собі хорошу дівчину. А що тепер? Йому мене шкода, чи як? 

- Буде видно, - знизую плечима. - Тільки прошу тебе не втручатися. Це наші справи. 

Єгор мовчить, кілька секунд уважно мене розглядаючи, а тоді так несподівано подається вперед, що мені доводиться мало не втиснутися у двері автівки. Він надто близько, і це не є добре. 

- А якщо я хвилююся? За тебе, Аню, - шепоче і переводить погляд на мої губи. Миттєво перехоплює подих, і я не знаю, чого чекати далі. Єгор не схожий на себе, а його дії змушують мене соромитися та відводити погляд. 

- Не варто, - бурчу і хочу сказати, що Стас мене не образить, але мовчу. Він образив мене сьогодні, а ще тоді, коли прийняв умови цього парі. - Мені краще піти. Пізно вже. Дякую, що допоміг. Ти… хороший.

Сама не розумію, навіщо кажу останні слова. Єгор ледь помітно усміхається, коли чує їх, а я вкотре червонію до кінчиків вух і мало не випадаю на асфальт, коли відчиняю двері. Розумію, що треба вшиватися, а то ще якусь дурню бовкну. 

Прямую до під'їзду, не озираючись, і тільки за зачиненими дверима вдається перевести подих. Цей вечір став для мене справжнім відкриттям, а найгірше те, що не з найкращого боку. Стас розчарував, а Єгор… налякав своїми діями… 

Можливо, я перебільшую, та мені здалося, що Єгор щось до мене відчуває. А може, це черговий його план? Така собі перевірка на вірність для дівчини брата? 

Думок у голові так багато, що починає боліти голова. Саме тому, випивши пігулку, я лягаю спати. Навіть не сумніваюся, що Стас завтра об’явиться і буде просити вибачення. А от пробачати йому чи ні, я подумаю завтра. Досить на сьогодні братів Леонових. 

Стас

Не встигаю очей розліпити, а вже відчуваю, як тріщить голова. Здається, вчора я перебрав, і то добряче. Все через кляту Настю! От спало Борі на думку притягнути її сюди! Знав же, що я буду шокованим від її появи.