Частина 16

Ми проснулися такими сонними. Першою у ванну пішла я і тільки коли зайшла в кімнату Макс накрив мої губи своїми.
- Я так хотів вчора побути з тобою, але не вийшло - говорив він і продовжував мене цілувати.
- Я не могла їй відмовити
- Тому що ти в мене добра дівчинка. - він погладив мене по голові.
- Я все розумію, але не міг би ти одіти футболку? - мені було соромно тому я трішки почервоніла.
- А що тобі не подобаються мої кубики? - він почав рухати кубиками на животі.
- Подобаються, але якщо хтось нас побачить?
 Макс закрив двері на ключ і почав підходити до мене все ближче і ближче. Моє лице вкрилося ще більшим рум'янцем, а Макс підійшов настільки близько що я вже відчувала його тіло.
 - Чого така червона? - сказав він і нахилився.
 - Н...нічого
 - Дурненька, - він потягнув руку за мою голову. - Я дезік хотів взяти.
 Він взяв з полки яка була ззаді дезодорант і попшикав, а я була настільки червона що мені здавалося що я маю температуру. Мені здавалося він поцілувати мене хоче, а він просто дурачився. От дурак.
 - Гаразд, - він обняв мене. - я йду на кухню і допоможу тітці Ніні, а ти вдягайся і підемо в школу.
 - А тобі чому в школу?
 - Тебе підвезти!
 - Розсмішив, - я вмила лице. - чим ти мене підвезеш? В тебе машини нема.
 - Вже є
 - І де ти її взяв
 - Я працював на роботі
  Я почала сміятися. За весь час нашого знайомства я ніколи не помічала що він працює на роботі. Він трішки образливо поглянув на мене, але пізніше вже теж посміявся, але чомусь єхидно. Після того як я перестала сміятися він вийшов, а я почала вмивати лице.
  Я прийняла душ і висушила волосся. Сьогодні робити макіяж мені не хотілося, моє лице і так було без прищиків, тому єдине що я нанесла це гель для брів. 
  За зовсім короткий час мого перебування тут я навчилась краситись. Робила це не професіонально, але мені та іншим подобалося. 
  - Дивись прикол. - Макс зайшов коли я одягала шкарпетки.
  Він підійшов до вікна і відчинив його. На дворі стояла красива чорна машина. На скільки мені відомо це було БМВ. Макс натиснув на щось у руці і машина блиинула.
  - І як ти доведеш що це твоя машина? - я все рівно стояла на своєму. - Ти міг взяти в друга, та і я не бачила що і тебе є права.
  - Я так і знав що ти мені не повіриш, тому - він витяг з кишені пару документів. - Це мої права, яких ти не бачила. А ось це чек на машину. Читай : " Максим"
  - Тепер вірю
  - Тому сьогодні підводу тебе я
  - Щось мені лячно їхати з тобою
  - Не бійся
   Він обняв мене і ми підійшли до моєї кімнати. Я наифкнулв Максц що ми не можемо так зайти в кімнату і він відійшов від мене.
 - Зустрінемося на дворі. - Я зайшла в кімнату. - Христя, можеш йти в душ.
 Дівчина вже була вдягнена в куртку і кудись спішила. Вона виглядала дійсно гарно і якщо чесно сказати я їй трішки заздрила, але зрозумівши що на заздрості далеко не заїдеш я перестала це робити.
 - Вибач, - вона взяла рюкзак на спину. - але я мушу бігти. Мені подзвонив двоюрідний брат і сказав що його дівчина померла.
 - А як звати твого брата?
 - Ігор
  Я згадала що хлопець моєї подруги теж так називається, але якби щось трапилося мені ю повідомили в першу чергу. В Юлі мало бути скоро весілля і вона була дуже заклопотаною, але Таня мені завжди дзвонила й розповідала що в них нового. Ми жартували іноді що зовсім скоро Юля про нас забуде, але вона казала що не хоче цього чути. 
  Тож якщо б з Юлею щось трапилося то Таня б зателефонувала б мені в першу чергу.
  - Співчуваю... - я хотіла ще щось сказати, але мене перебив телефонний дзвінок.
  Коли я побачила хто мені телефонує то трішки злякалась. Мені телефонувала Таня, але переважно вона робила це ввечері. Погане перечуття не покидало мене, але я переборола це і взяла трубку.
 Т: Привіт
 Я: Привіт
 Т: Ти можеш приїхати в лікарню? Зараз бажано
 Я: А що трапилося?
 Т: Юлю....Її...
 Я: Що її? Що з Юлею?
 Т: Її вбили
 Я: Хто?
 Т: Приїдь зараз і я тобі все розповім
 Я кинула трубку і подивилась на Христю. На відміну від ранку зараз вона була трішки блідою. Погане почуття не підвело мене, це був саме той ігор за якого мала вийти заміж Юля. Але невже це він її вбив. Ця думка чомусь мені здавалась не правдою, але я дізнаюся все.
 - Ми тебе підвеземо, - сказала я і побігла до Макса. -Вже вези мене в лікарню.
 Я не дала йому вибору та й він не розпитував мене що сталося, а скоро вдягнув куртку і вибіг на двір. Погода була просто жахливою, на небі були такі сірі хмари, а на дворі було холодно. Думка про те що Юлі не стало не покидала мою голову. Як огло таке статися? Хто заподіяв таке? Кому Юля зробила щось погане.
 Скільки я її знаю вона завжди була доброю до всіх. Вона завжди допомагала нам і казала що потрібно любити дітей, яких вона обожнювала. Половина дітей в інтернаті були виховані нею і я цим пишалась.
 Що вона могла зробити комусь? Але це я зовсім скоро дізнаюся. На мої очі гауотилися сльози, а Христя сиділа і дивилась на мене. Чому таке трапилося? 
 Ми під'їхалидо лікарні де мене чекала Таня. Я вийшла з машини, а вона підбігла до мене і заплакала. Ми почали плакати двоє адже Юля була для нас майже сестрою. Напевне вона теж не могла повірити що Юля померла до свого весілля.
 - Давай зайдемо в середину
 Коли ми зайшли в лікарню я побачила високого хлопця. На скільки мені було відомо це був Ігор. Говорити з ним мені зараз не хотілося адже я також думала що він може бути одним з підозрюваних і смерті.
 - Тепер розказуй мені все. - ми сіли на крісло.
 - Ти не дивись так на Ігора. - Таня помітила що я підозрюю його. - Він не винен в цій трагедії. 
 - А хто? - Ігор підсів до нас.
 - Коли я прокинувся зранку в мене було погане передчуття. Я прийняв душ поїв і вийшов на роботу. Юля завжди приходила   на пів години скоріше, але сьогодні її не було. Я знав що вона дуже пильно готується до нашого весілля тому просто подумав що вона готувалась до пізна і заспала. Але коли я зателефонував їй вона не взяла трубку. Мені було настільки погано від того передчуття що я побіг до неї. І коли я прибіг то побачив одну мою знайому з ножиком в руках, а за нею лежала моя Юля.
 Я побачила як з його очей потекла одинока сльоза від чого я почала плакати. Макс обняв мене і говорив заспокійливі слова. Мені не хотілося нічого. Та людина яка заміняла мені маму та сестру померла. Як я тепер буду без неї? В мене настало не подруги, а тої без кого я не бачу свого життя.
 - Маша - моя давня подруга. - продовжив він коли я трішки відійшла. - Я довіряв їй завжди, вона підтримувала мене у всьому. Коли я познайомився з Юлею про це вона знала, але наші стосунки ми суотвали. Коли я розповів їй що виходжу заміж вона спохмурніда, але я не думав що вона дійде до цього. Пізніше наш спільний друг розповів мені що вона була закохана в мене і що була готова на все. Якби я дізнався про це скоріше то нізащо б не дозволив їй жити самій до весілля. Я так хотів побачити її в весільному платті.
 Ми всі розплкалися. Не знаю на що ми чекали? Я так хотіла забігти до Юлі і поглянути на неї.
 - Ви можете зайти в палату до померлої
 Ми з Танею перші забігли в палату. На ліжку лежала Юля. Вона була одягнена в весільне плаття, а її лице було таке біле, як у ляльки. Її очі були закритими, а під одним з очей був маленький синяк. З-під плаття було видно наскільки порізаним було її тіло. Мені було так боляче дивитися на неї. Вона була мертвою, але вона посміхалася. В білому весільному платті, фаті та туфлях, але я не могла подумати що саме так я її побачу в цьому образі. Моє серце розривалося. Її рука була така холодна. Коли я відійшла від неї то побачила що в кімнату зайшла поліція, яка завела дівчину з довгим темно коричневим волоссям. Її голова була схилена вниз, а за ними йшов він.....