Частина 11

- Так! - я посміхнулась. - Буду
Він посміхнувся мені в відповість. Те що ми були знайомими всього лиш один день мені не заважало. Я відчувала що він є саме та людина з якою мені буде добре, а відчуття того що я його знаю не покидало мене.
Антон підняв мене, покрутив, опустив та поцілував. Поцілунок був таким ніжним. Це був мій другий поцілунок, але я ще досі відчувала себе трішки качечкою. Я не вміла цілуватися тому боялася щоб Антон не мочаі сміятися. Але коли хлопець відпустив мене від свого поцілунку обняв мене дуже сильно. 
 Тепер я була більше ніж впевнена, що це кохання. Що закохалась не як дитина, тобто просто симпатія, а справжнє міцне кохання. Ми стояли в обнімку дуже довго. Я не хотіла повертатися додому, бачити Макса. Хотіла залишитися з ним і обніматися вічно.
 - Чому така червона? - сказав він глянувши на мене, а я ще більше почервоніла. - Не соромся, тепер ми пара.
 Останні слова заставили моє серце "розцвісти" ще більше. Антон схопив мене за руку і ми рушили. Я не знала куди ми йдемо, що буде далі. Просто йшла адже тепер ми разом і я повністю довіряю йому.
 - Куди хочеш піти? - він ще сильніше стиснув мою руку. - Сподіваюся не в клуб?
 - Я не люблю клуби, - відповіла я й зазирнула в його зелені очі. Його очі посміхалися. - та й я там ніколи не була. А в цьому місті є садочок?
 - Звісно є
 - Ми можемо колись відвідати його? 
 - Ти хочеш з дітьми побавитися?
 - Дуже
 - Ми обов'язково зїздимо
  Я так хотіла ще з ним погуляти, але подзвонила мама і Антон відвіз мене додому. Антону було 19 тому батьки купили йому машину і він нею відвіз мене додому. Покидати його це було єдиним чого я не хотіла.
  Я закохалась в нього за такий малий проміжок часу і не можу бути без нього. Він зовсім не похожий з Максом. Макс впертий, грубіян, не вміє говорити без крисів та істерики, Антон? Антон ніби Ангел. Він завжди готовий підтримати та вислухати. Він ніжний.
  Не скажу що мої почуття до Макса повністю пропали. Він симпатизував мені, тому що бу гарним та підтягнутим, але це були не ті почуття що я відчувала до Антона. Я кохала Антона всім серцем. Ви скажете що це брехня і закохатися в хлопця за один день не можлива, але я скажу що це можливо.
 - Макс сказав що ти була з подругами, - до мене в кімнату зайшла мама. - але гуляти до такої години це погано. Ти бачила яка година?
 - Вибачте, я так більше не буду
 - Я принесла тобі набір рушників, прийми душ й лягай спати
  Мама вийшла з кімнати, а я сіла на ліжко. Зовсім не знайома мені кімната, але таке рідне відчуття. Що ж це за відчуття таке? З кожним днем я відчуваю йогов се сильніше та сильніше. 
  Я згадала що в інтернаті мені дали листа і швидко витягнула його. На ньому писало " прочитати не скоріше як до вісімнадцяти". Своїх батьків я любила й поважала хоча не пам'ятала їх добре тому порушити їх заповіт не могла. Одна моя сторона говорила щоб я в цей час відкрила цей лист й прочитала те що там написано, але друга сторона не дала мені це зробити. 
  Я зайшла в ванну і включила гарячу воду. Вже 3 година, на сон мене тягнуло все більше й більше. Гарячий душ розслабив мене ще більше і я вже не відчувала нічого поганого.
  При виході з ванни ч побачила Макса який піднімався з кухні.
  - Дякую! - я усміхнулась, а він підійшов ближче.
  - Нема за що
  Після цих слів він поцілував мене в лоб, а я напевне почервоніла. Він особливо уваги на це не звернув і пішов в свою кімнату.
  Що це з ним? Вчора він грубіян, а сьогодні дуже чемний хлопчик? Він точно щось задумав. З цими думками я заснула.

★

Цілий місяць у мене був спокійний. Кожного дня до обіду я зустрічалась з Юлею та Танею і допомагала з підготовкою до весілля. Юля сказала що весілля відбудеться 2 березня тому в нас йшла активна підготовка. До весілля залишався місяць, а у нас вже було все готово. Мама змоделювала нам з Танею дуже гарні плаття, які ми вже маємо в себе. За зачіски та макіяж договорилась Юля. Її весільне плаття було настільки гарним. Коли ми поїхали вибирати його то я не стрималась і заплакала. Подруга з якою я прожила 11 років стане нареченою, а потім й мамою. Мені було і радісно і сумно. З чоловіком вона буде щасливою, але буде менше часу проводити з нами. Це було єдиним що мене турбувало.
 А от другу половину дня я проводила з Антоном. Макс знав про це, але не розповідав мамі. Іноді ми казали що їдемо гуляти, натомість він займався своїми справами, а я проводила час з Антоном. Він розповів що його батько не живе з ним, натомість він має вітчима якого поважає. Також я побачила всі його сторони. Антон був милим та добрим. Кожного разу він мені щось дарував. 
 А ось вечір в мене присвячувався всій "родині". Мама Макса мала так звані канікули від роботи. Три місяці вона могла віддихати, але кожного дня вона кудись їздила. Моя ж мама була вічно зайнята дизайнами, а ми з Максом розважалися як могли. Наші стосунки покращилися, можна сказати що ми стали друзями. 
 Ми з Максом іноді дивилися ввечері фільми та їли пудинг, який він дуже сильно любив. Тай я була фанатом цього делікатесу.
 - Щож, - сказав Макс - завтра тобі в школу.
 - Угу
 - Тож подивимося сьогодні щось про школу?
 - Та ні! Давай краще подивимося щось інше. 
 - Наприклад
 - Термінатора
 - Ти точно дівчинка? Кожного разу я пропоную тобі подивитися щось що переважно ви дивитися, але ти завжди відмовляєш мені. Знаєш я тільки за тому давай дивитися
 Він загружав фільм, а я зайшла на кухню й поставила воду на чай. На вулиці було дуже холодно тому я накинула на себе хустку. Зовсім скоро чай був готовий і ми пішли дивитися фільм.
 Він був доволі цікавим, але до кінця фільму я не витримала й заснула. Проснулась вже зранку під крику мами.
 - Бігом одягайся
  Буквально за 15 хвилин я була готова і вибігла надвір. До школи йти 10 хвилин тому я встигала. Я так задумалась що влетіла в когось. О БОЖЕ! ТІЛЬКИ НЕ ВІН.