Ми з Миколаївною так захопились розмовою, що навіть не помітили, як додому повернулася Олена.
- Ну як я вам? - З порога запитала дівчина, демонструючи свою зачіску і вміло зроблений макіяж.
- До цієї краси ще б розуму трішки, - уїдливо сказала Ірина Миколаївна.
- Ось бачиш, вона знову з мене знущається, - почала кричати Олена. - І зауваж, я її зовсім не чіпала, вона перша почала. Я ж казала, що твою Миколаївну потрібно звільнити чи показати їй її справжнє місце у цьому домі.
- Це мене звільняти??? Та ти ще пішки під стіл ходила, коли я в цьому будинку працювати почала. І за всі ці роки ніхто так по-хамськи не ставився до мене. А ти всього кілька тижнів тут живеш, а вже починаєш свої правила встановлювати. - Миколаївна розлютилася так, що вкрилася червоними плямами. Я навіть злякався, раптом у неї серцевий напад станеться. Тому взяв Олену за руку та попросив її піти. Дівчина почала пручатися, але я подивився на неї так, що вона відразу заспокоїлася і вирішила мене послухатись.
Розібравшись з Оленою, я поспішив до Миколаївни. Усадив її на стілець і змусив прийняти пігулку. Через деякий час жінка почала приходити до тями.
- Ні, ну, ти бачив, вона мене звільнятиме. Прийшла на все готове і буде вказувати, що кому робити, - обурилася Миколаївна.
- Так, не починай себе накручувати, бо знову стане погано. Ще й швидку доведеться викликати, – почав заспокоювати її. - Але визнаймо, що в цій ситуації першою суперечку почала ти. Навіщо було ображати Олену? Вона хотіла, щоб ми оцінили її зачіску. Я нічого поганого у цьому не бачу.
- Та ти взагалі нічого не бачиш. Ти з ранку до пізнього вечора на роботі, а твоя королева сидить у тебе на шиї та байдикує. Хоча б раз запропонувала допомогти прибрати чи на кухні допомогла. Ні, вона постійно сидить у телефоні, а потім ще розповідає, як і що мені робити.
- Миколаївно, але ж ти не любиш, щоб у твої справи хтось ніс пхав. Тобі краще самій усе зробити, - засміявся я.
- Я згодна, що люблю все сама робити, але запропонувати свою допомогу вона могла б. Але ні, у нас королева боїться свої нігтики поламати. А подяки від неї зовсім не дочекаєшся. З-за столу встає хоча б раз дякую сказала, - обурилася жінка.
- Ну, все, заспокоймося. Я ще раз переговорю з Оленою. Думаю, що вона змінить своє ставлення до тебе. Але й ти намагайся не заводитися з нею. Зроби це заради мене. Мені знаєш, неприємно дивитися, як ви сваритеся.
- Добре, мій хлопчику, я намагатимусь тримати себе в руках. Але згадаєш мої слова, нахлебтаєшся ти ще горя з цією дівчиною.
Миколаївна сумно посміхнулася і вийшла з кухні, а я ще кілька хвилин сидів і думав над словами моєї наставниці. Десь у глибині душі я вже почав розуміти, що не все так радісно у наших стосунках з Оленою. Так, ми цілком влаштовували одне одного у плані сексу. Мені з нею було дуже добре в ліжку. Але в життєвих цінностях у нас погляди зовсім розходилися. Для мене теплі стосунки у сім'ї були на першому місці. Ставитися дбайливо до рідних людей мене спочатку вчила мама, а потім і Миколаївна. І я пишався тим, що зміг зберегти ці почуття у своїй душі. Напевно, і з родиною Олени я дуже швидко порозумівся, тому що зрозумів - вони так само бережуть свої сімейні цінності.
Дівчата так оточували турботою один одного, що я просто не зміг не полюбити їх. Вони стали практично моєю другою родиною. Ось тільки мене засмучувало, що Олена зовсім не була схожою на своїх близьких. Перший раз мене неприємно здивувало ставлення Олени до дівчат, коли ми від’їжджали. Вона так поспішала сісти в машину, що навіть не попрощалася з Мариною та Ірою. І тільки після того, як я зробив їй зауваження, вона повернулася і поцілувала дівчат. Я все це списав на хвилювання перед подорожей. Але все виявилося зовсім не так, як я гадав. За весь час після приїзду Олена жодного разу не зателефонувала до рідних. А коли до неї дзвонила Марина, вона намагалася швидко, пославшись на зайнятість, закінчити розмову з нею. Зате з подругами вона могла розмовляти годинами, розповідаючи в яких хоромах вона живе і як я її обожнюю. Мене дуже бентежила така поведінка дівчини. Адже коли ми тільки познайомилися, вона здавалася мені зовсім іншою. Кілька разів я запитував її, чому вона не дзвонить сестрі чи тітці та не цікавиться, як у них йдуть справи. Дівчина завжди жартувала і говорила, що все про своїх рідних вона може дізнатися і в мене, тому що я майже щодня телефоную Марині.
Я так задумався, що зовсім загубився у часі. З цього стану я вийшов, коли відчув легкий дотик до мого плеча. Від несподіванки я підскочив на стільці.
- Ой, вибач мені, будь ласка, я, мабуть, тебе злякала, - швидко сказала Олена. - Просто ти сидів з таким відчуженим обличчям, що я злякалась, що тобі стало погано.
Я нарешті повністю прийшов до тями та посміхнувся Олені.
- Та я просто замислився. А котра зараз година? Ми не запізнюємось у театр?
- Ні, ми ще маємо кілька годин. А я чекала на тебе в спальні, а ти все не приходив, от я й спустилася дізнатися, чи все в тебе гаразд. Я бачила, як ти засмутився через нашу сварку з Миколаївною.
- Ось з цього приводу я і хочу з тобою поговорити. Я розумію, що у вас дуже натягнуті стосунки й сьогодні сварку спровокувала вона. Але я благаю тебе ставитись з повагою до Миколаївни. Вона наш член сім'ї, і я дуже люблю та поважаю її. І якщо я для тебе хоч щось значу, ти намагатимешся не конфліктувати з нею. А розмови про звільнення взагалі не хочу чути. Я сподіваюсь, що ти мене почула.
- Я тобі обіцяю, що намагатимуся не сваритися з Миколаївною. Ти знаєш, що я тебе дуже люблю і зроблю все, щоб ти не хвилювався, - зворушливо зазирнула мені в очі Олена.
- Ну, ось і домовилися. А тепер пішли збиратися до театру.
Щоб прийти до тями після ранкового скандалу і звільнитися від гнітючих думок я прийняв душ. Холодна вода привела мене до більш-менш стабільного стану і я трохи заспокоївся.
Одягнувшись, вийшов у залу і сів на диван, чекаючи Олену. За кілька хвилин дівчина вийшла зі своєї кімнати. Виглядала вона просто надзвичайно. Вечірня сукня облягала її ідеальну фігуру, а професійно зроблений макіяж підкреслював її красу. Дівчина побачила, яке враження справила на мене і посміхнулася, насолоджуючись своїм тріумфом.
#2855 в Любовні романи
#654 в Короткий любовний роман
#1390 в Сучасний любовний роман
заборонене кохання, складні відносини, перше та єдине кохання
Відредаговано: 05.11.2022