11

Я довго не могла заснути, крутилась і перекладала подушку з одного боку ліжка на інший. У голові був повний безлад. Я не знала, як реагувати на нашого гостя. У мене були подвійні почуття. З одного боку, я розуміла, що пообіцяла сестрі зберігати таємницю і не казати Олексію, хто справді його врятував. А з іншого боку, мені так не хотілося, щоб сестра обманювала та використовувала чоловіка у своїх інтересах. Він не заслуговував на таке ставлення до себе. Зрештою, я повністю заплуталася у своїх почуттях і втомившись від думок, що рояться в моїй голові, заснула.

Вранці я підвелась, коли тільки почало світати. Зовсім не виспалась і почувала себе огидно. Але показувати свій стан усім я не збиралась. Вирішила прийняти душ. Холодна вода трохи підняла мій настрій. 

Я одяглася і спустилася донизу. З кухні долинали шалені запахи. Знову Марина встала раніше за всіх і готувала сніданок. Коли вона все встигає, не можу зрозуміти. Я посміхнулась і попрямувала на кухню.

- Маринко, пташко ти наша рання, вже в пра..., - не встигла я домовити та застигла з розкритим ротом. Біля плити, натягнувши фартух Марини, стояв Олексій. Він щось співав тихенько собі під ніс і смажив сирники. 

Обернувшись до мене, він усміхнувся і підморгнув мені.

- Дякую за комплімент. Ранньою пташкою мене ще ніхто не називав. Але мені приємно почути таку похвалу саме від Вас, Ірочко.

Я страшенно зніяковіла і відчула, як мої щоки почали палати від погляду чоловіка.

- Вибачте, будь ласка, я думала, що це Марина вже підвелася і готує сніданок.

- А я ось вирішив віддячити вам за гостинність і вирішив зробити сюрприз. Це найменше, що я зараз можу для вас зробити. До речі, Іро, Ви любите сирники?

- Так, дуже люблю. Марина часто готує їх. Правда Олена постійно знущається з мене і каже, що вони шкідливі. І якщо я буду їх їсти, то стану товстою. А я не можу собі відмовити в задоволенні поласувати улюбленою стравою, – щиро відповіла я.

- Я радий, що вгадав з вибором страви. Мені також дуже подобаються сирники. Я, щоправда, рідко готую їх, але дуже люблю. Мама в дитинстві часто їх смажила. А за фігуру Вам взагалі не варто турбуватися, вона ідеальна, - чоловік оцінювально пробіг поглядом по моїй фігурі. А я навіть не знала, як реагувати на його погляд. У мене всередині вирував просто ураган емоцій. Серце то завмирало, то починало шалено битися в грудях. 

Я спробувала взяти себе до рук і не показувати чоловікові своїх емоцій.

- Дякую за комплімент. А ось Олені я думаю потрібно приготувати салат. Вона не їсть борошняного, - перевела я розмову в інше річище. – Давайте я Вам допоможу. Наріжу овочі.

- З великим задоволенням прийму Вашу допомогу. А Олена сидить на дієтах? – Поцікавився Олексій.

- Так, вона дуже стежить за фігурою. Їсть тільки овочі та фрукти, ну іноді може дозволити собі відварене м'ясо. Хоче мати ідеальну фігуру, – нарізуючи салат, розповідала я.

- Я ніколи не розумів цих дієт. Завжди люблю смачно поїсти, але намагаюся тримати себе у добрій формі, займаючись спортом.

- І Вам це чудово вдається робити, - не подумавши, сказала я, а потім, зніяковівши, додала. - Я маю на увазі, що у вас хороша спортивна фігура.

- Ну от ми й обмінялися компліментами, - посміхнувся Олексій. А я була готова провалитись крізь землю. Смикнуло мене похвалити його постать, ще подумає, що я так заграю з ним. 

Я вже не знала, як мені поводитися далі, але тут прийшов мій порятунок. До кухні зайшла Марина. Вона з подивом глянула спочатку на Олексія, одягненого в її фартух і зі сковорідкою в руках. Потім перевела погляд на моє червоне обличчя і загадково посміхнулась.

- Оце сюрприз, - весело сказала Марина. - Ви просто молодці, дякую. Я так давно мріяла ось так встати вранці, а сніданок уже готовий, просто мрія всього життя. А запахи такі, що просто слинки течуть.

- Та ось вирішив віддячити вам за гостинність, а Ірочка вирішила мені допомогти. Ну, у нас все готово, можна звати Олену та сідати за стіл.

- Ну, Олена, напевно, не складе нам компанію. Вона так рано рідко прокидається, – пояснила тітка. - Тож сідаємо снідати, а потім підемо прогуляємось. Олексію, адже Ви не передумали скласти нам компанію?

- Звичайно, ні. Просто я думав, що й Олена піде разом з нами. Адже вона теж любить ваші спільні прогулянки.

- Любить, але сьогодні вона, мабуть, не піде. Я бачила її, коли спускалася донизу. Вона сказала, що пропустить прогулянку, бо в неї болить голова. Тож підемо втрьох, Ви не заперечуєте? - Запитала Марина.

– Ну, що Ви, я з задоволенням складу компанію чудовим дівчатам, – розплився в посмішці Олексій.

Мені здалося, чи він справді навіть не засмутився, що Олена не піде з нами?