9

Олена першою підійшла до входу та весело звернулася до нас.

- Дівчатка, приймайте гостя. Прошу любити та шанувати. - Потім повернулася до чоловіка і ніжно промовила: - Олексію, сподіваюся тобі у нас сподобається. Ми дуже намагалися підготуватись до твого приїзду. Тут ти будеш оточений ласкою та увагою.

Чоловік усміхнувся до Олени й потім підійшов до нас.

- Доброго дня, любі пані. Я прошу пробачити мені за вторгнення до вашого будинку. Не хотів вас обтяжувати своєю присутністю, але Оленка вмовила погостювати у вас. Сподіваюся, я не принесу вам великого клопоту і спробую довго не набридати.

Промовивши ці слова, Олексій вручив нам по величезному букету. Мабуть, сестра подбала про те, щоб це були наші улюблені квіти. Хоч таким чином нам віддячила. Марині дістався вишуканий букет її улюблених червоних троянд.
Простягаючи мені букет, Олексій трохи зніяковів і начебто вибачаючись, сказав:

- Ірино, я і Вам хотів купити троянди, але Олена сказала, що Ви любите польові квіти. Але ми вибрали найкрасивіший букет з цих квітів.

- Щиро дякую. Я дійсно дуже люблю польові квіти за їхню особливу красу. Вони дуже ніжні та не помітні, зате справжні, якщо Ви розумієте, про що я говорю, - заспокоїла я чоловіка, притискаючи букет до себе.

- Так, Ви маєте рацію, і я чудово розумію Ваше захоплення цими квітами. Моя мама теж їх дуже любила. І батько їй часто дарував такі букети.

Ми так захопилися обговоренням квітів, що навіть забули про Олену та Марину. А коли я підняла погляд від букета і подивилася на сестру, то побачила бурхливий ураган у її очах. Вона, напевно, зжерла б мене, якби не Олексій, що стоїть поруч. Водночас Марина розпливлася в посмішці. Я зрозуміла, що потрібно рятувати ситуацію, доки Олена не вчинила скандалу.

- Ну що ж ми стоїмо. Олексію, проходьте, будь ласка, до будинку. Олено, покажи гостю будинок та його кімнату, а ми з Мариною підігріємо гаряче. Чекаємо на вас у їдальні.

Сестра натягла на обличчя чергову посмішку і повела чоловіка до його кімнати, а я змогла нарешті з полегшенням видихнути. Я пішла на кухню, а слідом за мною пішла Марина. Поставивши підігрівати в мікрохвильовку курку, я обернулася до тітки.

- Марино, я, напевно, поводжуся як дурепа? Тебе налякала, потім з цими квітами негарно вийшло. Олену роздраконила. Але я справді не хотіла, якось саме вийшло.

- Та перестань, Іринко, все нормально. Олені так і треба, отримала те, на що заслуговує. А мене ти не налякала, я просто засмутилася. Адже Олексій сподобався тобі?

– Я не знаю, що це було. Адже я бачила його на пляжі, потім у лікарні. Але так відреагувала на нього саме зараз. Не знаю, що на мене найшло. Адже це невірно, і мені дуже соромно.

- Заспокойся, дівчинко, нічого тут немає страшного. Він просто гарний чоловік, а ти ж у мене вже доросла дівчина. Звичайна справа. Головне, щоб це не зайшло далеко. А то Олена на тебе всю свою злість виллє.

- Та я розумію все. Більше таке не повториться. Я сподіваюсь, він скоро поїде та Олену прихопить, а ми з тобою житимемо звичайним колишнім життям. І навіть краще, бо командувати нами ніхто не буде, - підморгнула я тітці.

- Це точно. Королева наша поїде інших напружувати, - засміялася Марина. - Ну, пішли за стіл сідати.

Ми вийшли до їдальні та покликали до столу Олену та Олексія. Обід пройшов у спокійній домашній атмосфері. Олексій виявився дуже добрим співрозмовником. З ним можна було говорити на будь-які теми. Очевидно було, що багато читає. Особливо мене втішило те, що він, як і я, любить театр. Ми обговорили з ним нові прем'єри. Виявляється, чоловік спеціально приїжджав до нашого театру, щоб подивитися нову виставу. Він знав усіх артистів, а з деякими навіть був знайомий особисто. Марина також знайшла спільні теми з нашим гостем. Він захоплювався стравами, наговорив їй купу компліментів. А також розповів, що також уміє готувати. І його друзям дуже подобається приїжджати до нього на дачу, де він пригощає їх своїми кулінарними шедеврами. Я звернула увагу, що при згадці про дачу, у моєї сестри за весь час вечері нарешті з'явився інтерес. Ну, це було очевидно, бо крім матеріального вона взагалі не мала інших інтересів. Мені стало шкода Олексія. Адже якщо він вирішить жити з нею, то я думаю, незабаром зрозуміє, що крім краси та жаги гарного життя в моєї сестри нічого більше немає. Адже вона нічим не цікавиться. Все життя Олени складається з походів бутиками, нічних клубів і салонів краси. На жаль, усі старання Марини хоч щось вкласти їй у голову завжди закінчувалися плачевно. Навіть інститут вона закінчила завдяки тітчиним зв'язкам, за кожну сесію доводилося домовлятися. Я дивуюсь, як вона ще змогла допомагати Марині з паперами. Хоча є підозри, що вона просто тупо їх перекладала з місця на місце. Отже, враховуючи всі недоліки моєї сестри, мені справді було шкода Олексія.