2

- А без мене взагалі не варіант було зустрітися зі своїм бойфрендом? - Саме таким питанням я зустріла Ребеку ввечері наступного дня в одному з ресторанів нашого міста. Подруга ще перед початком занять попросила мене з нею сходити на побачення з її... Валентином? Валерієм? Чорт, я і забула, останнім часом у мене голова забита всім та й відразу, тому не дивно, що там не збереглося місця для імені хлопця Ребеки. Щось ніби на букву В, а от що саме... Може і Василь, цей варіант теж не варто відкидати в сторону.

- Привіт, люба, - дівчина була налаштована оптимістичніше, ніж я, тому спочатку огорнула мене своїми обіймами, а потім ще й посміхнулася певно задля кращого ефекту, який мав подіяти на мене заспокійливим чином, - ну я ж казала тобі - ти мені дуже потрібна. 

- Ну так, це я вже чула, так само як і те, що ти без мене не впораєшся, - вона так слізно просила мене, що я не мала права відмовитися, на рахунок вмовляти Ребека ще той спеціаліст, - але можливо ти розповіси детальніше, якого чорта я забула в цьому місці на твоїй вечері з...

- З Вавилоном, - добре, що я вже сиділа на стільчику в той момент, як подруга оголосила ім'я свого рядженого, а то це стало ще тією несподіванкою, від якої я не змогла приховати посмішку на обличчі. Це при тому, що мій настрій плигав туди-сюди останній десь тиждень, ще й ця не зрозуміла зустріч в добавку до всього.

- А можна запитати? - Я не могла втриматися від того, що мені прийшло на думку, така дурня, якщо чесно, але вона на ті пару секунд стала всім всесвітом для мене, - а як ти його називаєш ніжно? Вавік? Можливо Вава?

- Та йди ти, - відмахнулася від мене Ребека, ніби образилася на мої слова, але ж від мого погляду не реально було приховати того, як заблищали очі дівчини в той момент, - сама знаходишся в поганому настрої, так ще й іншим хочеш напаскудити в душу?

- Ну вибачте, якщо щось не подобається, то я можу і піти, я не горда, - це ж їй потрібно, а не мені, тож нехай і сама викручується зі своїм стародавнім містом. - Тим більше якщо ти не хочеш ділитися причиною мого знаходження тут та зараз.

- Окей, чорт з тобою, Воланчик, - вимовила дівчина й почала усміхатися на всі тридцять два, чи скільки на той момент зубів у неї там було в ротовій порожнині, а я застигла в ступорі, бо була в курсі того, що Ребека звичайно ще та фантазера, але ж... Вавилон і Воланчик? Реально? Це навіть для моєї подруги перебір, сама себе переплюнула і пішла далі бити нові рекорди свого запаленого мозочка.

- Як мило, - я не знала, як на це реагувати, крім дикої ржаки, тому вирішила добитися того, що мені потрібно було від неї, - а щодо потреби мене на цій зустрічі з твоїм тенісним другом?

- Ну... я відчуваю, що у нас з ним якось відносини заходять в кут, ніби щось зламалося поміж нами, і не хоче працювати так, як раніше працювало, - оскільки дівчина нахилилася впритул до мого обличчя, і шепотом це промовляла, то певно це було секретним секретом, який знали тільки одиниці. А я така щасливиця була посвячена в цю таємницю.

- Я тебе зрозуміла, але яким чином я до всього цього причетна? Ти пропонуєш мені попрацювати вашим психологом на пів ставки? - Я реально не усвідомлювала значущість своєї фігури в цій парі, мені б самій не завадило розібратися у своїх почуттях. Якщо такі взагалі були...

- Та ні, але збоку завжди видніше, тож твоя точка зору може мені сильно допомогти. Ну там поглянеш, як він на мене дивиться, чи відчувається між нами іскра... Всякі такі речі, які можна не помітити, коли постійно варишся в таких от відносинах. 

- А надалі, якщо все буде добре між вами, то ти пропонуєш мені жити з вами третьою в одному будинку? Якщо між тобою та твоїм нареченим станеться якась суперечка чи скандал, то ви будете питати моєї консультації з приводу того, як все полюбовно розв'язати? - Я не усвідомлювала плану подруги, він звучав якось дуже тупо. Чи то можливо я щось не могла допетрати...

- Тобі важко чи що? Просто посидиш з нами, поспілкуєшся. Це буде наша звичайна з тобою зустріч, тільки з додатковим завданням для тебе, моє золотце, - як же гарно заливає, так прекрасно трусить цими словами, що локшина, яку вона мені навішала, вже звисає до мого другого підборіддя, - до речі, а ось і вони.

Я планувала спробувати ще раз якось відкараскатися від цієї ввечері втрьох, як подруга відвернулася від мене та спрямувала свій погляд кудись вдалечінь. Зробивши те саме я зрозуміла, чому Ребека промовила "вони", адже до нашого столика йшли два хлопці. Один з них певно той Вавилон, а от інший...

- Я взяла на себе ініціативу та вирішила, що вистачить тобі ходити в монахинях, і час знайти хлопця для тебе і твого здоров'я. А Воланчик в цьому мені підсобив взявши на цю вечерю з собою найкращого друга. Друга - холостяка.

Подруга просто сяяла від щастя за свою таку неймовірну витівку, а я в той момент була настільки зла, що відчувала - ще секунда і ці всі три воланчики будуть літати по цьому ресторані з заздрісною швидкістю, я їм в цьому власноруч допоможу.

- Мій любий Воланчик, - кинулася подруга до свого коханого, а я виявила, що не одна така, що ледве живіт не рвала від сміху з приводу такого прізвиська для Вавилона, його друг не стримував себе у почуттях, тому голосно розсміявся в цю мить.

- Ні чорта собі, Ваван, круте у тебе поганяло, варто буде записати, - після цих слів вже я себе не змогла втримати й дозволила емоціям вийти назовні, адже не реально було стримати той сміх, який таке враження підіймався по моєму стравоходу й тепер вилився у дикий ржач.

- Гей, ви ще не познайомилися, а вже на одній хвилі чи що? Ви чого мого коханого ображаєте? - Заступилася за свого тенісного м'ячика Ребека, а ми з Маряном(саме так звали цього хлопця) вже не могли втриматися і продовжили сміятися з цієї доволі дивної парочки.

Не знаю, чи то саме цей момент з прізвиськом Вавилона відіграв роль, чи ми справді були з Маряном на одній хвилі, але надалі спілкування з ним відразу налагодилося, ніби я знала його не пару хвилин, а як мінімум пару років. Говорили як то буває про все та про нічого в ту саму мить, тим паче це спілкування було необхідне, як повітря, адже ця закохана парочка мурчала між собою про їхнє безмежне кохання, від якого через пів години у мене всередині все злиплося. Я взагалі не зрозуміла, якщо подруга говорила, що у них якісь проблеми з цим Вавилоном, то де вони? Не те щоб я спеціально щось вишукувала в цьому дуеті, але так на око, то у них все супер, кожній закоханій парі мати такі б відносини, як у цих двох. Там було все настільки солодко, що аж нудило трішки від цього. Чи то мені прикро було дивитися на те, як люди можуть кохати одне одного без задньої думки?