Глава 16

За декілька днів до цього 

Артем

Заходжу в ресторан та одразу помічаю ту, хто покликав мене сюди. По правді бачитися з нею мені зовсім не хотілося, але вона наполягала на важливості інформації та відмітила, що стосується це Софії.

Почувши її ім'я одразу погодився на зустріч, будь-які питання, що стосуються її мене дуже хвилюють. Контролювати цього я не можу. Весь час думаю про неї, хоча забороняю собі це робити.

- Що за інформація? - без привітань запитую у неї та відкидаюсь на стільчик. Рукою кличу офіціанта та замовляю каву. 

- Тебе це дуже здивує, але цікаво, що ти будеш робити далі. - посміхається та зачіпляє своєю долонею мою руку, одразу забираю її та спрямовую на дівчину гнівний погляд. Вона для цього мене покликала? 

- Що з Софією? - гнівно кажу до неї, вона це помічає та бере серветку зі столу, щось пише на ній та простягає мені. Дивлюсь на ціну та пирхаю від суми, ось це вона підняла свій цінник.  

- Тобі мало того, що я платив тобі ці місяці? - запитую у неї і від її посмішки стає зрозуміло те, що вона скаже за цю ціну стане для мене чимось дуже важливим. 

- Це тебе дуже заінтригує, але те що я тобі скажу вартує цих грошей, але якщо ти не хочеш, то добре. Не хочеш платити, то я тобі нічого не скажу. Мені необхідні гроші терміново і багато, тому плати, якщо тобі цікава інформація. 

- Говори мені все, перерахую гроші тобі на карту сьогодні. - кажу до неї та чекаю на відповідь. Дівчина посміхається та бере келих з вином, крутить його та мовчить. - Каріна, що ти хотіла сказати? 

- Нещодавно я була в лікарні, ходила на плановий огляд, - вигинаю брову та не розумію для чого мені це знати. - І як ти думаєш, кого я там зустріла?

- Каріна, до чого ти ведеш? - не стримуюсь та підвищую голос. - Що з нею? 

- Я помітила Софію, яка виходила з гінекологічного відділу і мені було цікаво дізнатися чому вона там була. Виявилося дещо цікаве. Лікар сказала, що вона вагітна. - розпливається в посмішці, а я завмираю від почутого. 

В думках лише те, що дівчина може бути вагітна від мене. Та я впевнений, що ця дитина моя. Сумнівів у цьому немає. 

Лише після цього всього Софія ні на крок до себе не підпустить, зараз вона весь час ігнорує мою присутність і очевидно уникає зустрічей. І я змирився, вирішив так буде краще, тим паче я сам це все закінчив. Та тепер все змінилося.

- Що ще вона сказала про її вагітність? - цікавлюсь, бо погані думки заполоняють мою голову, дівчина ображена на мене. 

- Артем, ти знаєш моє ставлення до Софії, я ненавиджу її та це правда, бо вона завжди мала все що хотіла, але попри це я знаю її набагато краще за тебе. Ти зовсім не знаєш її справжню, мені не хочеться цього визнавати, але вона хороша людина насправді. 

- Помиляєшся, я знаю її краще за тебе. Що ти ще дізналася? Скажи мені все, я плачу тобі гроші за це, доречі не малі. - не розумію чому вона так тягне час, мені варто все дізнатися прямо зараз і вирішувати, що робити з цим далі.

- Переривати вагітність вона б точно не стала, тому її лікар повідомила, що та скоро стане на облік для вагітних і чекає на УЗД. - зупиняється Каріна та дивиться на мене, зараз я мабуть виглядаю вперше за довгий час таким розгубленим. - З кабінету вона виходила щасливою та усміхненою, ніколи не бачила її такою радісною. Гадаю вона б тобі це ніколи не розповіла, а ти маєш знати, як батько.

- Чому ти розповіла мені це все? - запитую, бо розумію Каріна могла приховати цей факт від мене. Думаю вона розуміє, що свою дитину я не покину та всіма силами буду налагоджувати стосунки з Софією.

- Ну по-перше мені потрібні гроші, зрозуміло що за таку новину я отримую достатньо велику суму від тебе, а ще я розуміла, що Софія точно приховає цей факт та нічого не скаже тобі, а я вважаю у дитини має бути батько. Дивно, що вона сама розуміє це, але боїться твоєї реакції. Інтереси Софії мене не хвилюють, але батько дитини має про це знати. - піднімається зі столу. - Чекаю гроші на карту сьогодні ж, у мене на наступному тижні запланований переїзд, тому не тягни з оплатою. - розвертається та йде. 

Одразу беру телефон та перераховую їй потрібну суму, погоджуюсь те, що вона сказала мені дуже цінно та значимо. 

Відпиваю з чашки каву та думаю про те, що робити далі. Моя помста багато чого змінила в наших життях і все так заплуталося, що тепер не розумію, як розплутати цей клубок непорозумінь. З цим потрібно щось робити.

Мабуть, Софія ні на крок не підпустить до себе, але з дитиною вона дозволить мені бачитися. В цьому я впевнений та мені цього мало, ми маємо стати сім'єю та виховувати нашу дитину разом. Вони будуть зі мною, я зроблю все, щоб це сталося. 

Тільки-но виходжу з ресторану, то на телефон приходить повідомлення, заглядаю в нього та одразу розпливаюсь в посмішці. Близька мені людина приїхала. 

Мама: Синку, я приїхала до тебе додому, а тебе немає. Чекаю під квартирою. Ти де? 

Артем: Скоро буду, зачекай декілька хвилин.

Мама: Добре. 

Друкую швидко повідомлення та сідаю за кермо своєї автівки. Прямую до своєї квартири та розумію, що приїзд мами щось означає. Цікаво, чи буде вона рада від того, що скоро стане бабусею?