Ти - моя помилка і моє щастя

Правда про доньку

‎В один з таких днів я положила Леру спати, а сама лягла на ліжко і задумалась
 

‎- "блять три роки пройшло, а я все одно не можу перестати його кохати. Щей Лера, він її батько і я не маю права приховувати від нього його доньку. Вирішено якщо завтра зустрінемось то скажу йому про Леру" - Ніка 
 

‎На наступний день, як я і думала ми зустрілися, коли я йшла з Лерою на роботу 
 

‎- привіт - Ілля
 

‎- привіт. Ти вирішив кожного дня сюди приходити? - Ніка
 

‎- так і ще я хотів тобі дещо сказати - Ілля 
 

‎Я не поспішала говорити йому, що мені також треба йому щось сказати. Ми були недалеко від моєї роботи. Я помітила колегу з яким Лера любила гуляти. Я позвала його і попросила приглянути за Лерою. Він був не проти. Потім ми продовжили розмову
 

‎- так що ти хотів сказати? - Ніка 
 

‎Ілля мовчав, але все ж заговорив
 

‎- справа в тому, що насправді я тобі не зраджував - Ілля
 

‎Я не очікувала це почути і здивовано глянула на Іллю 
 

‎- як це розуміти? - Ніка
 

‎- одна дівчина з якою я в один момент проснувся сказала, що між нами все було і їй сподобалося. Я не зміг від тебе це приховувати тому розказав, але потім вона зізналась, що ми не спали, а вона просто лежала поруч - Ілля
 

‎Я була здивована. Все повторялось, як тоді, але в цей момент я точно знала, що розкажу правду
 

‎- коли вона тобі це сказала? - Ніка 
 

‎- десь 2 роки тому - Ілля
 

‎- чому раніше не сказав? - Ніка 
 

‎- боявся, що не повіриш тай не знав, де тебе знайти - Ілля
 

‎- зрозуміла. Мені також треба тобі дещо сказати - Ніка 
 

‎- кажи - Ілля
 

‎- Лера твоя донька - Ніка 
 

‎Він застиг. Дивився то на мене, то на Леру, що весело бігала з колегою 
 

‎- так ось, що ти хотіла тоді сказати - Ілля
 

‎- так я хотіла розповісти про вагітність, але так і не сказала - Ніка 
 

‎- скільки їй зараз? - Ілля
 

‎- 3 - Ніка 
 

‎- чому ти мовчала? - Ілля
 

‎- не хотіла лізти в твоє життя і мішатися з донькою - Ніка 
 

‎Він ходив з місця на місце, а потім повернувся до мене і обійняв. Міцно по рідному, ніби боявся, що я зникну. Я не довго думаючи обійняла у відповідь і відчула тепло якого мені всі 3 роки не вистачало 
 

‎- я сумував - Ілля
 

‎Я посміхнулась
 

‎- я також - Ніка 
 

‎- можна я ввечері до вас приїду? - Ілля
 

‎- можна - Ніка 
 

‎Я пішла на роботу.





Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше