Пройшов ще рік. В один день я йшла з роботи на зустріч Лілі і Валерії, які йшли з садочка. Я зайшла в магазин по воду. Побачила в ньому чоловіка і ледве не зомліла
- "Ілля... Чому він тут? Як так сталося, що через роки ми зустрілися саме в цьому магазині?" - Ніка
Я швидко купила воду і вийшла. Але Ілля мене також впізнав і вийшов за мною
- привіт - Ілля
Я повернулась
- привіт - Ніка
- а ти змінилась - Ілля
- ти також - Ніка
- як справи? - Ілля
- нормально, а в тебе? - Ніка
- нормально - Ілля
- зрозуміла - Ніка
Я побачила Лілю з Лерою, які йшли до мене. Лера, коли мене побачила одразу побігла до мене
- мама! - Лера
Я присіла приймаючи її в обійми
- привіт сонечко - Ніка
Підійшла Ліля
- от чудо. О Ілля привіт - Ліля
- привіт - Ілля
Я підняла голову на Іллю. Він здивовано дивився на Леру і немов шукав в ній щось
- це твоя дитина? - Ілля
Його голос був хриплим
- так був невеликий роман з хлопцем, але ми розійшлися - Ніка
Я збрехала, тому що досі не хотіла казати Іллі про доньку. Не зараз, не тут
- зрозуміло - Ілля
- нам треба йти - Ніка
- до зустрічі - Ілля
- до зустрічі - Ніка
Ми пішли. Дійшли до машини.
Ілля стояв біля магазину і дивився, як Ніка сідає в машину. Поруч з нею бігала маленька дівчинка. Вона сміялась і щось швидко говорила. Ілля машинально посміхнувся… але потім завмер. Дівчинка повернула голову. На секунду їхні погляди зустрілись. У неї були темні очі. Такі ж, як у нього. Ілля нахмурився
- не може бути… - Ілля
Тихо сказав він. Але думка вже засіла в голові і не давала спокою.
Ми сіли і приїхали додому. Лера побігла в кімнату гуляти, а ми з Лільою сіли на кухні пити чай
- серйозно невеликий роман? - Ліля
- сказала перше, що прийшло в голову - Ніка
- в тебе взагалі був невеликий роман після Іллі? - Ліля
- не був - Ніка
- не думаєш сказати йому? - Ліля
- ні - Ніка
- хто б сумнівався - Ліля
Ми поговорили. В наступні пару днів я щодня зустрічала Іллю. Ми говорили і я йшла.
#3094 в Любовні романи
#1415 в Сучасний любовний роман
#261 в Молодіжна проза
#40 в Підліткова проза
Відредаговано: 16.03.2026