Пройшов місяць ми з Іллею спілкувались, але інколи бували моменти більше ніж друзів. В один день мама, вітчим і брат, як завжди десь поїхали. Тому ввечері я з посмішкою відкрила двері Іллі. Ми пили чай, а потім пішли в кімнату. Я сіла на стілець, а Ілля на ліжко. Ми весело говорили. Але потім Ілля почав посміхатись і дивитись на мене зачарованим поглядом. Я не знала про, що він думає, але точно не про нашу дружбу. Наші обличчя були близько, тому Ілля трошки підсунувся положив руку мені на шию і поцілував. Я не хотіла зупинятись тому Ілля зрозумівши, що я не проти підсунув ближче стільця і ми продовжили. Коли зупинились важко дихали
- як давно я цього хотів - Ілля
Я посміхнулась
- я також - Ніка
Він ще раз нахилився і поцілував
- давай заб'ємо на цю дружбу на один вечір - Ілля
- ми можемо й не на один - Ніка
- о це ще краще. Стоп, що ти сказала? - Ілля
Думки Іллі: “мені не почулося? Невже ми можемо повернути відносини?”
- сказала, що ми можемо припинити дружбу взагалі і перейти до більшого - Ніка
На його обличчі з'явилась посмішка
- тобто ти не проти зустрічатись? - Ілля
- не проти - Ніка
Він нахилився і ще з більшою впевненістю поцілував мене
- приємно цілувати губи коханої дівчини, а не подруги - Ілля
- згодна - Ніка
#3094 в Любовні романи
#1414 в Сучасний любовний роман
#264 в Молодіжна проза
#41 в Підліткова проза
Відредаговано: 16.03.2026