Пробачення

На наступний день я поїхала в школу. Ходила в кофті і не піднімала рукави. На перерві ми з Дашою ходили по школі
 

‎- що там вчора цікавого було? - Ніка 
 

‎- та нічого - Даша
 

‎- зрозуміла - Ніка 
 

‎- Ілля вчора цілий день якийсь дивний був - Даша
 

‎В мене вкололо щось в середині, але я постаралась з байдужістю відповісти
 

‎- чому? - Ніка 
 

‎- питав чому тебе немає, а потім ходив майже ні з ким не розмовляв - Даша
 

‎- зрозуміла - Ніка 
 

‎Я помітила Іллю недалеко від нас. Він дивився на мене. Я повернулась до Даші. Мені було боляче дивитись на нього і впринципі знаходитись поблизу 
 

‎- пішли звідси - Ніка 
 

‎- добре - Даша
 

‎Ми пішли. Потім після уроків я трохи затрималась тому не поїхала на автобусі. Я пішла на зупинку і чекала, коли проїде якась машина. Біля мене зупинилась машина. Я одразу впізнала Іллю, тому продовжила стояти не звертаючи увагу на нього
 

‎- "що йому треба? Чого зупинився?" - Ніка 
 

‎Він відкрив вікно
 

‎- сідай - Ілля
 

‎Я проігнорувала його
 

‎- сідай я підвезу - Ілля
 

‎- без твоєї допомоги доїду - Ніка 
 

‎Він виліз з машини і силою мене посадив. Закрив двері. Я намагалась відкрити, але в мене не вийшло. Ілля сів 
 

‎- випусти мене - Ніка 
 

‎- ні - Ілля
 

‎- тоді я звоню в поліцію - Ніка 
 

‎Я дістала телефон і почала набирати номер поліції, але Ілля вихватив у мене телефон
 

‎- віддай - Ніка 
 

‎- сядь і заспокойся - Ілля
 

‎- віддай телефон - Ніка 
 

‎Я почала намагатись забрати телефон, але Ілля взяв мене за плечі і трохи притягнувши поцілував. Я його відштовхнула і вдарила ляпас
 

‎- ай за що? - Ілля
 

‎- я не дозволяла себе цілувати - Ніка 
 

‎- а я й не збирався в тебе питати - Ілля
 

‎І тут я згадала той день, коли Ілля мене зґвалтував. Він тоді також не питав і не чув, коли я благала відпустити. На очі навернулись сльози. Я глянула на нього, а потім відвернулась до вікна, щоб він не бачив моїх сліз. Я почала плакати не в змозі стримати сліз. Ілля це помітив
 

‎- ти чого? - Ілля
 

‎Я мовчала
 

‎- Нік будь ласка заспокойся - Ілля
 

‎Я глянула на нього
 

‎- скажи, що я тобі зробила? За що ти так ненавидиш мене? Я просто хотіла справедливості. Хотіла, щоб винних покарали. А ти поступив так підло! - Ніка 
 

‎Ілля мовчав я витерла очі 
 

‎- віддай телефон - Ніка 
 

‎Він достав телефон і віддав мені
 

‎- будь ласка давай я тебе підвезу - Ілля
 

‎- добре - Ніка 
 

‎Ілля завів машину і ми поїхали. Всю дорогу я дивилась у вікно. По щоках бігли сльози
 

‎Думки Іллі: “який же я ідіот. Навіщо я це зробив? Вона мене ненавидить. Навряд чи колись пробачить”
 

‎Ми приїхали. Ілля зупинився 
 

‎- приїхали - Ілля
 

‎Я збиралась вийти, але Ілля взяв мене за руку і побачив бинт
 

‎- це що? - Ілля
 

‎- не твоя справа - Ніка 
 

‎Думки Іллі: “бинт… порізані руки. Вона не хотіла жити. Вона намагалась покінчити життя самогубством. Через мене…”
 

‎Я забрала руку і вийшла з машини. Не дивлячись на Іллю пішла додому. Поки йшла витерла очі і зайшла. Мама нічого не помітила. Я зайшла в будинок. Глянувши, що нікого в ньому немає подзвонила до Лілі
 

‎- слухаю - Ліля
 

‎- привіт - Ніка 
 

‎- так що з голосом? - Ліля
 

‎- Ілля - Ніка 
 

‎- розказуй - Ліля
 

‎Я їй все розповіла
 

‎- та коли ж він відчепиться від тебе - Ліля
 

‎- не знаю - Ніка 
 

‎Ми поговорили. Ліля мене заспокоїла. Ввечері я лежала, думала про поцілунок і не могла зрозуміти, чому він так зробив. Але я зловила себе на думці, що мені приємно було. А ще зрозуміла, що я його досі кохаю не дивлячись на те, що він зробив. На наступний день мені подзвонила Ліля
 

‎- що ти там? - Ліля
 

‎- нічого нормально. А ти що? - Ніка 
 

‎- нічого. Ілля не чіпає? - Ліля
 

‎- ні. Я його особо й не бачу, бо стараюсь не бути там де він - Ніка 
 

‎- о це добре - Ліля
 

‎- Ліль я думала про вчорашній поцілунок - Ніка 
 

‎- і що? - Ліля
 

‎- зрозуміла, що досі його кохаю - Ніка 
 

‎- ти зараз серйозно? - Ліля
 

‎- так - Ніка 
 

‎- і що будеш робити? - Ліля
 

‎- можливо пробачу його і можливо спробую знову дружити - Ніка 
 

‎- ну вибір твій, але я проти - Ліля
 

‎- я гляну, що з цього вийде і буду обережною - Ніка 
 

‎- добре - Ліля 
 

‎На одній із перерв Ілля, коли я йшла затягнув мене в якийсь кабінет і прижав до стіни
 

‎- що ти робиш? - Ніка 
 

‎- поговорити хочу - Ілля
 

‎- хм цікаво про що? - Ніка 
 

‎- я знаю, що ти мене не пробачиш, але все одно хочу попросити вибачення. Я випив лишнього і не думав про те, що роблю. До мене дійшло тільки на наступний день і я дуже пошкодував про зроблене. Я не хотів зробити тобі настільки боляче - Ілля
 

‎- не хотів, але зробив. Молодець - Ніка 
 

‎- Нік я знаю, що я придурок, але я дійсно шкодую про зроблене. Сподіваюся, що колись ти мене все-таки пробачиш - Ілля 
 

‎- прикинь не дивлячись на біль я тебе все-таки пробачила - Ніка
 

‎Ілля в цей момент застиг з подивом дивлячись на мене. Він не очікував це почути
 

‎- що ти сказала? - Ілля
 

‎- я тебе пробачила - Ніка 
 

‎- ти зараз серйозно? не жартуєш? - Ілля
 

‎- я зараз схожа на ту, що жартує? - Ніка 
 

‎- ні - Ілля
 

‎- ну так - Ніка 
 

‎- я думав ти мене ні за що не пробачиш - Ілля