Пройшов тиждень. Мама, вітчим і брат поїхали з п'ятниці до понеділка в гості, а я залишилась сама дома. Ввечері я поробила всю роботу і сиділа спокійно в кімнаті, коли почула гавкіт собак, а потім стук у двері. Я встала з ліжка. Пішла до дверей і відкрила їх. Там стояв Ілля. Від нього йшов запах алкоголю
- привіт - Ілля
- привіт - Ніка
- давай поговоримо - Ілля
- ну давай - Ніка
Я впустила його в середину і ми пішли в кімнату, де Ілля притиснув мене до стіни і почав цілувати. А потім сунути руки в інтимні місця. Я намагалась його відштовхнути
- Ілля, що ти робиш? Відпусти мене - Ніка
- ні сьогодні я отримаю те, що давно хотів - Ілля
- Ілля прошу не треба - Ніка
Він не почув, а продовжував. Зняв з мене майку, а потім дійшов до шортів і до нижньої білизни. Я почала плакати
- Ілля будь ласка зупинись - Ніка
Але він наче не чув і силою поклав мене на ліжко, де все ж таки зґвалтував. Потім, як ні в чому не бувало спокійно пішов. Я лежала на ліжку в істериці. Всередині стало пусто. Я була розбита.
Ілля сидів у машині і дивився в кермо. Руки тремтіли. В голові постійно звучали її слова: "відпусти мене…". Він різко провів руками по обличчю.
- що я наробив… - Ілля
Перед очима знову з’явилось її обличчя. Заплакані очі. Страх.
Він вдарив кулаком по керму.
- ідіот… - Ілля
Телефон лежав поруч. Ілля взяв його, знайшов її номер… і знову відклав. Він не знав, що сказати. І головне — чи має право взагалі щось говорити.
Я проплакала до ранку. З ранку я була ніяка. Пустий погляд, заплакані очі і дике бажання змити з себе це противне відчуття. Плакати мені більше не хотілось. Я вимкнула звук на телефоні і вмилась. Лягла на ліжко. Хтось постукав у двері. Я злякалась, що це Ілля. В думках промайнуло
- "прийшов добить чи ще щось гірше зробить? Але, що може бути гіршим за насилля?" - Ніка
Коли вийшла на вулицю побачила сусідку
- доброго ранку - Ніка
- доброго ранку - сусідка
- ви щось хотіли? - Ніка
- хотіла попросити кульочок цукру, тому що в мене закінчився. А чай випити немає з чим - сусідка
Я винесла їй цукор
- дякую - сусідка
- будь ласка - Ніка
- а що ти якась бліда? Випадково не захворіла? - сусідка
- та трохи голова болить - Ніка
- то таблетку випий і полеж - сусідка
- добре - Ніка
Сусідка пішла, а я повернулась у кімнату. Лягла на ліжко. Але все-таки встала і зробила роботу по будинку. Потім лягла, знову розплакалася і заснула.
#3094 в Любовні романи
#1414 в Сучасний любовний роман
#264 в Молодіжна проза
#41 в Підліткова проза
Відредаговано: 16.03.2026