Через деякий час Іллю виписали і він продовжив навчатися. Одного дня я спокійно лежала на ліжку, як тут до мене подзвонив Ілля. Мене охопило знайоме тремтіння. Я здивувалась дзвінку, але все-таки відповіла
- привіт - Ілля
- привіт - Ніка
- що робиш? - Ілля
- лежу. А ти? - Ніка
- сижу. А можеш підійти до траси? - Ілля
- можу, а навіщо? - Ніка
- просто підійди будь ласка - Ілля
- добре - Ніка
Я встала, зібралася, сказала мамі, що я прогуляюсь і пішла. Поки я йшла намагалась зрозуміти, що мене чекає біля траси. Коли прийшла то побачила Іллю, який сидів на камінні під вишнями недалеко від дороги. Побачивши мене Ілля посміхнувся. Він був сумний в якісь моменти навіть виступали сльози, але посмішка така тепла й щира не зникала
- як ти тут опинився? - Ніка
- приїхав - Ілля
Він махнув головою в сторону машини
- сам? - Ніка
- так - Ілля
- чому приїхав? В тебе зломала рука й до того ж я просила бути обережним - Ніка
Я злилась, що він себе не береже
- мені погано без тебе - Ілля
Я промовчала і просто дивилась на нього
- обійми мене будь ласка - Ілля
Я вагалась, але все ж обійняла. Обійми були такими теплими
- я кохаю тебе і дуже хочу обіймати тебе щодня - Ілля
Я трохи відсунулась і глянула Іллі в очі
- але чому? - Ніка
- що? - Ілля
- чому ти закоханий в мене? - Ніка
- не знаю ти мені в перший день ще сподобалась. Така смілива і водночас приваблива - Ілля
Я не знала, що на це відповісти. Ілля дивився, а в його очах з’явилася надія
- станеш моєю дівчиною? - Ілля
- я не знаю - Ніка
Я дійсно не знала, що йому відповісти
- я буду чекати твою відповідь, а зараз мені потрібно їхати - Ілля
Він нахилився, поцілував мене в губи і пішов до машини. Я провела поглядом машину в якій їхав той кого я так сильно покохала. Я прийшла додому, лягла на ліжко і задумалась
- "я його кохаю, то чому ми не можемо бути разом? Ми можемо тому моя відповідь буде так. І все-таки життя дивна річ. Як я могла закохатися в хлопця, якого так ненавиділа?" - Ніка
На наступний день я приїхала в школу. Мене знайшов Ілля і затягнув за школу
- ну що ти подумала? - Ілля
Я відвела погляд. Серце калатало, а думки плутались
- так - Ніка
Настрій Іллі змінився. Можливо згадав моменти, як я казала, що не кохаю або просто мовчала
- що ти вирішила? - Ілля
- вирішила, що згодна - Ніка
Ілля з подивом глянув мені в очі. Він не вірив в те, що я сказала
- ти станеш моєю дівчиною? - Ілля
- так - Ніка
Ілля дивився на мене, а потім різко притянув мене до себе й обійняв
- ти навіть не уявляєш, як довго я цього чекав - Ілля
Я нічого не сказала, але крепше обійняла. Пролунав дзвінок на урок і ми пішли. Ілля пересів до мене. Пройшов тиждень. Була субота в нас з Іллею не вийшло побачитись, бо він був зайнятий. Ввечері подзвонив
- прийди до вишень - Ілля
- добре зараз прийду - Ніка
Я одяглась, сказала мамі, що йду гуляти й пішла. Коли я прийшла Ілля сидів на камінні. Він встав підійшов до мене, обійняв і поцілував
- привіт малишка - Ілля
- привіт коханий - Ніка
- в мене для тебе є новина - Ілля
- яка? - Ніка
- пішли зі мною - Ілля
Він взяв мене за руку і ми пішли. Прийшли ми до якогось будинку
- ось ми й прийшли - Ілля
- куди ми прийшли? - Ніка
- до мене додому - Ілля
- в сенсі? - Ніка
- я купив будинок, щоб бути ближче до тебе - Ілля
- серйозно? - Ніка
- так - Ілля
Я радісно поцілувала його в губи і ми зайшли в подвір'я. Там Ілля показав мені все і ми пішли в будинок. Ілля провів мене у кімнату і ми лягли на ліжко обійнявшись.
#2357 в Любовні романи
#1077 в Сучасний любовний роман
#190 в Молодіжна проза
#30 в Підліткова проза
Відредаговано: 16.03.2026