Перший поцілунок

Ніч, ліс і невідомість викликали страх, але я йшла 
‎- Ніка ти куди? Ти ж заблукаєш - Ілля
‎- байдуже - Ніка 
‎Я тремтіла, боялась, але йшла вперед. Ілля йшов за мною
‎Думки Іллі: “блять куди ця ненормальна йде?”
‎- Нік та зупинись ти вже - Ілля
‎- я не сяду в твою машину! - Ніка 
‎- ай - Ілля
‎- якщо ти думаєш, що цим зможеш заставити мене сісти в машину то ти помиляєшся - Ніка
‎У відповідь тиша. Я злякалась, що щось сталося з Іллею 
‎- Ілля виходь це не смішно. Ладно добре я сяду в машину - Ніка
‎І тут він підійшов тихенько з боку і налякав мене. Серце пішло десь у п’яти
‎- ти придурок для чого так лякати? - Ніка
‎Він взяв мене за руки трохи нижче плечей. 
‎- ну все заспокойся я поруч - Ілля
‎Думки Іллі: “що ця дівчина зі мною робить? Чому таке сильне бажання обійняти і поцілувати?”
‎- ідіот ти хоч знаєш, як я злякалася? А ти тут підкрадаєшся - Ніка
‎Ілля посміхнувся і ця посмішка була не зверхня, а легка, втомлена. Ілля подивився мені в очі. Не дивлячись, що ми в темному лісі, жоден з нас не міг відвести погляд. Ілля провів рукою по моїй щоці, а потім нахилився і ніжно торкнувся моїх губ. Я застигла і не дивлячись на бажання відштовхнути відповіла на поцілунок. Я все-таки відштовхнула його від себе. Ми важко дихали і дивилися один одному в очі 
‎- "що це було? Чому я відповіла на поцілунок? Чому його губи такі теплі й приємні? Чому в голові так багато чому?" - Ніка 
‎Думки Іллі: “її губи такі приємні. Як же мені хочеться їх цілувати щодня, щогодини, щосекунди”
‎- що ти робиш? - Ніка
‎- я не хотів, щоб ти кричала тому поцілував - Ілля
‎Я нічого не відповіла, а просто розвернулась і пішла. Всередині було багато питань і переживань. Я хотіла все переварити. В грудях було невідоме, але приємне почуття і я поки не розуміла, що це за почуття. Коли я вийшла на стежку, пішла прямо по ній розмірковуючи про це все. Мене наздогнав Ілля
‎- ну і куди ти йдеш? - Ілля
‎- подальше від тебе - Ніка 
‎- пішли я тебе додому завезу - Ілля
‎Я дійсно сильно змерзла, тому вирішила не пручатись і погодитись
‎- так би й одразу, а не влаштовуєш ці сцени з поцілунками - Ніка 
‎- пробач я серйозно не хотів слухати, як ти злишся. Признайся собі ти злишся не на мене, а на себе, тому що закохалась в мене і не хочеш в це вірити - Ілля
‎- не говори маячню - Ніка 
‎Я розвернулась і пішла від нього. Я дійсно не могла зрозуміти, що відчуваю, але зізнаватись в чомусь не збиралась
‎- чого ж ти тоді тікаєш? - Ілля
‎- я не тікаю, а просто хочу додому, бо змерзла - Ніка
‎І пришвидшивши ходьбу вийшла на головну дорогу. Ілля мене наздогнав
‎- пішли до машини ти вся тремтиш - Ілля 
‎Він зняв кофту чим здивував мене 
‎- на одягни - Ілля
‎- не треба - Ніка 
‎- на сказав - Ілля
‎Думки Іллі: “диви, яка вредна, щей не хоче. Бачу, що замерзла, даю кофту, а вона диви, яка вперта”
‎Мені було холодно, тож я не хотіла з ним сперечатись. Я одягла кофту з допомогою Іллі і ми пішли до машини. Він підвіз мене додому якимось чином знаючи, де я живу. Я пішла й зовсім забула віддати кофту.