Вечірка Каріни

‎Пройшов тиждень усе було, як завжди. Ми з Іллею сварилися і особливо нічого нового не відбувалось. У суботу Каріна влаштовувала вечірку і на диво я була запрошена. Я вирішила поїхати на неї. Коли ми з Дашою приїхали вона пішла до свого хлопця Артема, а я стояла біля басейну. Я помітила, як Каріна ображає дівчину, що була повненькою. Я підійшла
‎- Каріна не чіпай її - Ніка
‎- о захисниця прийшла. Нік тобі щось не подобається? - Каріна
‎- не подобається. Не чіпай її - Ніка
‎- це мій будинок, що хочу те й роблю - Каріна
‎- але це не привід знущатися над слабшими - Ніка
‎- добре я її не буду чіпати, але давай перевіримо чи вмієш ти плавати - Каріна
‎Не встигла я щось сказати, як Каріна штовхнула мене в басейн. Я почала тонути. Повітря не вистачало. Паніка накривала все більше. Я почала занурюватися все глибше. Хтось пригнув у воду. Я не бачила хто саме, але відчувши руки на талії мене охопило знайоме тремтіння і я зрозуміла, що це Ілля. Ми випливли. Ілля посадив мене на край басейну. Я встала, підійшла до Каріни
‎- тобі лікуватись треба. В тебе з головою не все добре - Ніка
‎У відповідь вона засміялась і я пішла. По дорозі мене наздогнав на машині Ілля. Мене охопило тремтіння, але я так і не зрозуміла чи це від холоду, чи від відчуттів, що викликав Ілля. Ілля відкрив вікно
‎- сідай в машину - Ілля
‎- не сяду - Ніка 
‎Мені було холодно, але я ж горда 
‎- сідай ти вся трусишся ще захворієш - Ілля
‎- мені байдуже я не сяду в твою машину - Ніка 
‎Я повернула в якийсь ліс.