Ти - моя помилка і моє щастя

Несподіваний танець

Пройшов тиждень. Усе було більш менш добре. В школі влаштовували святковий вечір, куди ми з Дашою вирішили піти. Після святкового вечора я збиралась залишитись в неї на ночівлю. Коли ми приїхали, я пішла за напоями і врізалась в Іллю. Я глянула на нього, а він на мене. В мене серце забилось швидше, але я проігнорувала його. Ілля дивився на мене і в його очах було, щось таке, що я не могла зрозуміти. Коли збиралась йти зрозуміла, що наші браслети заплуталися
‎- тобі не здається, що це знак? - Ілля
‎- який знак? - Ніка
‎- що ми повинні потанцювати - Ілля
‎Я намагалась втихомирити своє хвилювання, що виникло після його слів
‎- “так спокійно це просто танець” - Ніка
‎Думки Іллі: “це просто танець, але чому серце так шалено б’ється?”
‎Він взяв одною рукою мою руку, а іншою взяв мене за талію притянувши до себе впритул. Ми танцювали. Танець був спокійним і легким, але кожен з нас приховував, щось важливе. Після танцю я взяла напої і пішла до Даші
‎- ти щойно танцювала з Іллею? - Даша
‎- так - Ніка
‎- але, як так вийшло? - Даша
‎- я врізалась в нього, наші браслети заплуталися. Ілля сказав, що це знак потанцювати - Ніка
‎- і ти погодилась? - Даша
‎- так, а чому б і ні - Ніка
‎Я сама не розуміла, чому погодилась, але знала, що не все так просто, як здається. Потім ми поїхали до Даші.

Марина Борщ

Подобається

#2357 в Любовні романи
#1077 в Сучасний любовний роман
#190 в Молодіжна проза
#30 в Підліткова проза

У тексті є: #відненавестідокохання, #коханнячерезбіль, #сила любові

Відредаговано: 16.03.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись