Розділ 1 День який усе зламав

 Ніколь

Я зрозуміла, що це буде поганий день ще тоді, коли не змогла нормально вдихнути.

Школа стояла переді мною, велика, сіра і чужа 

Я стиснула ремінець сумки й зробила крок вперед 

— Ти зможеш Ніколь - тихо прошепотіла собі 

Але в середині все кричало:Ні 

Нове місто. Нове життя . Нові люди І жодного шансу залишитись непоміченою

Двері школи відчинились і шум одразу вдарив по вухам 

Голоси, сміх погляди Особливо погляди

Вони ковзали по мені, оцінювали зупинились 

— Дивись,новенька - Почулось збоку 

Блондинка...ясно 

Я зробила вигляд ,що нічого не чую.Просто йшла вперед рахуючи кроки 

Один Два Три.

Не зупинитись 

Не показувати страх

— Ей ти. 

Я зупинилась. 

Помилка 

Переді мною стояли три дівчини. В центрі 

- Вона 

Ідеальна укладка,дорогий одяг ,холодна усмішка

— Лера -Сказала  вона так ніби це ім'я мало мене налякати

Можливо так і було

- Ніколь тихо відповіла я.

Вона оглянула мене з голови до ніг.

-Слухай уважно,Ніколь -її голос став тихішим 

-Тут є правила . І ти їх не порушуєш 

- Я не збираюсь 

- Збираєшся - перебила вона і усміхнулася - Бо інакше тобі тут не сподобається 

Я відчула ,як  серце почало битися швидше 

Але не від страху 

Від злості 

Побачимо - сказала я 

На секунду її усмішка зникла 

І це була моя друга помилка 

— Побачимо - повторила вона вже холодно - Дуже скоро

Вони пішли залишиаши після себе. Напруження,яке можна було різати ножем.

- Не треба було так з нею - тихий голос поруч змусив мене здригнутись 

Я обернулася

Темне волосся, уважний погляд 

- Я Вікторія - сказала дівчина .- І якщо хочеш вижити тут ...тримайся подалі від неї.

Я насупилася

- Від кого

Вона ледь усміхнулась але в цій усмішці не було нічого доброго

- Ти скоро зрозумієш

І розвернувшись, вона просто пішла залишивши мене з дивним відчуттям холоду всередині. 

Я ще не знала, що її слова - не попередження 

Це було правило