Прийшовши до школи на другий день я ловила на собі косі погляди. Я чула як інші перешептувалися між собою, я не могла зрозуміти, що сталося. Зайшовши до класу мене за руку вхопила моя краща подруга Рита і сказала чи правда, що я зустрічаюся з новеньким. І тоді я все зрозуміла. Я розповіла ій що вчора сталося. Вона мене зрозуміла і сказала, що все буде добре. Все так по дурному вийшло ми обнімалися нас побачили інші щей сидимо за однією партою. Андрій зайшов до класу сів біля мене і по його лицю було видно, що він все знає. Але знаєте його лице не було злим. Він вів себе спокійно, йому було всеодно. Одного разу мене почали сватати до Андрія і розпитувати коли весілля. Мені стало обідно. Одні дівчата яким подобався Андрій почали мене обзивати. Я в сльозах втекла. Потім Андрійови донесли про мене. Я втекла в своє любиме місце, на кришу. Там Я могла подумати зібратися з думками. Наступила ніч, зорі, місяць, звук машин, свіже повітря. Заду я почула кроки, це був Андрій. Він сів поруч і попросив пробачення, що так сталося. Я зовсім не обіжалася на нього. Ми сиділи в тишині і чули тільки звук машин наші ноги звисали з криші І Тоді я сказала
-Я люблю ніч, а ти?
-А я люблю тебе....