Серце продовжувало божевільно калатати і після поцілунку. Серце Ніка також, бо я чула це, коли він пригорнув мене до себе. Ми просто сиділи на підлозі в обіймах один одного.
-Я хочу в тебе щось запитати. Можна?,-порушив тишу Нік.
-Ну давай,-зацікавилася я.
- Що ти до мене відчуваєш?
-Що?-я трохи зніяковіла.
-Ну ти зрозуміла,-сказав він і пересунувся так, що ми сиділи на підлозі близько один напроти одного.
-Ну якщо пішла про це мова, то спершу скажи ти .
-Що сказати ?-Нік зробив вигляд, що не розуміє.
-Ти знаєш.
-Ну гаразд,-Нік глибоко вдихнув ,а потім взяв мої руки у свої,- Я раніше не зустрічав таких дівчат, як ти. Можливо , тобі здасться , що мої слова просто дешевий жарт, але я запевняю, що все , що я зараз тобі скажу чистісінька правда. Навіть не знаю з чого розпочати,-я просто сиділа і слухала його, а він і не замовкав. Було таке відчуття ,що він чекав, щоб завести цю розмову,-Мабуть , розпочну з нашого знайомства. Ти ж пам’ятаєш ті перші зустрічі?-він посміхнувся,-Звісно,що памятаєш. Ну так от, коли ми з тобою зіштовхнулися у парку , я надзвичайно розсердився на тебе та ще й , коли ти не змовчала ! Я не вірю у знаки долі або диво , але , коли побачив тебе після того у своємі домі , то подумав , що там зверху хтось просто знущається. Але потім твоє вміння відстоювати свою думку зачепило мене, бо раніше ще ніхто не перечив мені . Коли ти тікала від мене у магазині , я просто потішався, бо дівчата від мене ще не ховалися , але ж ти виняток. Чомусь мені подобається це у тобі і твоя незграбність також, а ще доброта , чесність і щирість. Та ,мабуть, найбільше розуміння того , що ти мені подобаєшся , прийшло , коли ти була у небезпеці. Тоді я просто зобов’язаний був тебе захистити . Я знаю , що іноді ти здатна постояти за себе самостійно, але інколи від тебе потрібно відганяти різних придурків. Відтоді я зрозумів , що хочу бути поруч із тобою , захищати і підтримувати . Ти ,звісно, не знаєш , яким я був до зустрічі з тобою. І хочу сказати , що не дуже зразковим хлопчиком. Ти , мабуть, це і так зрозуміла. Та якимось дивним чином тобі вдалося вплинути на мене і я позбувся деяких своїх вад. Хоч ще не зовсім розібрався у своїх почуттях до тебе , але стовідсотково знаю, що ти дуже подобаєшся мені. Та скажу більше – я закоханий.
У мене просто відібрало дар мови. Я сиділа і дивилася у його серйозні сірі очі та ледь стримувала сльози, бо ще ніхто не говорив мені таких слів. Через хвилину ступору я зібралася із силами.
-Після того, що я прослухала, просто немає слів. Мені ще ніхто і ніколи не говорив нічого подібного. І тепер моя черга розповісти тобі про свої почуття. Я взагалі велика мрійниця і ,безперечно, чекала свого принца на білому коні.Та доля мене не розчарувала ,бо з’явився ти, щоправда, на залізному коні, але я не скаржусь. Я хочу сказати, що дуже щаслива тому , що ти увійшов у моє життя. До того воно було звичайним і нудним. Ти став моїм рятівником і поруч із тобою я почуваюсь у захисті. Я скажу одразу , що теж закохана в тебе!- після цих слів я одразу почервоніла , а потім ще сильніше , коли Нік поцілував мене.
*********
Це був один із найкращих вечорів. Зізнання у коханні, поцілунки. Я ,певно, у казці , але все одно потрібно йти додому , бо я обіцяла не затримуватися. Після довгих прощань я нарешті вийшла із дому Ніка і за хвилину була вже вдома.
-О, доню, ти вже повернулася! Ну як пройшло побачення?- весело заговорила мама, побачивши мене.
-Добре,-посміхнулася я, пригадавши деякі моменти.
-Ну розповідай,- випитувала мама,- Я ж бачу , ти якась дивна повернулася.
Ми з мамою близькі подруги і я розповіла їй про цей вечір, але не сильно вдавалася у деталі.
-Ого, а я ж тобі казала ,- мама була здивована.
-Я тобі розповіла просто по секрету , тому не потрібно мене вже сватати.
-Гаразд, але перше кохання- це так мило!
Я втекла до своєї кімнати , бо пошкодувала , що розповіла про це мамі.
Уроки вже були зроблені , тому після душу я просто лягла на ліжко і увімкнула серіал. Дінка теж швиденько вмостилася біля мене. Продовження вечора вже не було таким ,як завжди, бо всі думки були лише про Ніка і нашу відверту розмову. Тепер головне не втратити здоровий глузд.
********
Ой, прокидатися вранці було як завжди важко, але довелося, бо потрібно збиратися до школи. Весь час ,який я провела у ванній за чищенням зубів, згадувала що сьогодні за день. Чомусь ніяк не могла пригадати. Та який би там не був день, а я ще не обдумала пропозицію Дані щодо суботньої вечірки. Просто ну дуже невчасно. Та якщо я відмовлюся нічого страшного не буде, бо у мене самої свято в цей день. Та у батьків все одно потрібно запитати.
Ну от вже одягнена і причепурена я спустилася на сніданок.
-Доброго ранку, -сказала я, коли зайшла на кухню.
-Доброго ранку,-майже хором відповіли мама з татом.
Мама вже накрила на стіл і ми всією сім’єю сіли до сніданку.
-Мене сьогодні з самого ранку хвилюєї одне питання, -я не встигла договорити, коли мама мене запитала:
-Яке?
-Не смійтеся, але який сьогодні день тижня?
-Четвер, -відповів Сашко.
-Дякую, братику, бо я вже загубилася .
-Буває. Я теж не знав, але ось подивився у телефоні, -сказав Саша.
Я змовчала .Чому я сама до цього не додумалася?
Ми знову продовжили трапезу.
-Я ще хотіла запитати, які у вас плани на суботу?-перервала я шум приборів.
-Ну, це залежить від того, до чого ти хилиш, -відповів тато.
-Ні, я просто так запитаю.
-Ми взагалі хотіли влаштувати невеличке святкування. На жаль, цього року родичі та хрещені не можуть приїхати у суботу . І ми вирішили, що запросимо Максимчуків. Ти ж у хороших відносинах із ними? Можеш ще друзів покликати,-сказала мама.