Глава 2

  Ну от я вже і вдома. Ноги відвалюються після дня хотьби у сапожках на підборах. Осінь все-таки.

 Я ледь дійшла до кімнати. Поставила портфель біля столика і, переодягнувшись у більш зручний одяг, плюхнулася на ліжко, де мирно до тієї пори спала моя  кішка. Тепер її спокій порушено ,і вона не дуже від цього щаслива.

- Я ж тебе люблю, не дуйся, Дінка! - награно промовила я до кішки.

Взагалі я обожнюю тварин, а моя Дінка ну просто пухнасте чудо.Вона  трішки любить робити шкоду, але моя родина вже до цього звикла. Ну хто ж не робить шкоду? Часом і я можу щось утнути.

У  мою кімнату ввійшла мама.Видно вона теж вже повернулася з роботи. Працює вона бухгалтером у одній фірмі.

- О, доню, ти вже прийшла? Як там у школі справи? -заговорила мама.

-Привіт. В школі все нормально. А як у тебе справи? -запитала я.

-Як завжди, нічого нового. Ти давай іди мий руки і приходь обідати, я вже розігріла.

-Гаразд, вже йду.

Я припинила жмакать у руках густу шерсть Дінки, що сиділа у мене на колінах, і посадила кицьку збоку на ліжку. Швиденько помивши руки, сіла обідати , а потім з не дуже радісною мордочкою готувалася робити  уроки. Так, сідаю я робити уроки майже одразу, як прийду зі школи, бо не можу їх виконувати пізно ввечері. Я одягнула навушники і увімкнула на телефоні серіал, а вже потім почала щось робити. Взагалі домашки було небагато, але мене гальмували олімпіадні завдання з української мови та літератури. Я типу здібна у цій сфері дівчинка і мене незабаром чекає обласний етап.

Впоравшись з усіма завданнями ,я взялася робити те, що хотіла вже давно, але ніяк не мала часу.

Я дуже хотіла пофарбувати волосся (зробити балаяж або амбре),але мама була проти. Ну нічого,бо у мене з'явилась чудова можливість освіжити свою зачіску самостійно...

Я взяла упаковку з висвітлюючою фарбою для волосся і ,прочитавши уважно інструкцію, змішала всі потрібні пачечки у спеціальній ємності. Суміші було так мало, що я дивувалася як нею фарбують все волосся?

Одягнувши рукавички ,я приступила до роботи...     Освітлювача було дуже мало і мені ледь вистачило його, щоб хаотично нанести його на кінчики мого густого, але короткого волосся (взагалі воно в мене трішки нижче плечей).

Чекати ефекту потрібно було десь пів години. За цей час я переглянула стрічку в Instagram. Як завжди пости про ЗНО( підписалась на групи, адже воно мене не омине), дурна реклама, однокласниці, як завжди, хизуються новими фото.

Час пролетів швидко і  ,помивши волосся ,я чекала, доки вони  висохнуть, бо не люблю сушити феном...

Ну загалом ефект непоганий. Скільки я до того намучилася з цим волоссям: кудряве, темне з русим відтінком. Воно завжди таким і залишалось, які тоніки я б не використовувала, а тепер темне волосся розбавляють світліші локони. Це вже щось.

Мама, побачивши мою нову зачіску, трішки побурчала, але не сварила. Це вже радує, бо я люблю частенько щось утнути із собою і від цього вона не в захваті.

Після таких експериментів я лягла спати, але перед тим ще трішки посиділа в телефоні, читаючи переписку з Телеграму у групі "10th form" і слухаючи музику. Сон здолав мене раніше тому я вирішила йому підкоритися і спокійно лягла спати, а біля мене зручно вмостилася Дінка, яка своїм муркотінням ще більше заколисувала мене.

Сподіваюсь, що вам подобається. Пишіть свою думку. Це лише ніби своєрідний вступ із життя головної героїні, а далі лише найцікавіше. Кохання, пригоди, біль, страх, сумнівивмостилася Дінка, яка своїм муркотінням ще більше заколисувала мене.

Сподіваюсь, що вам подобається. Пишіть свою думку. Це лише ніби своєрідний вступ із життя головної героїні, а далі лише найцікавіше. Кохання, пригоди, біль, страх, сумніви...