1.

Минуло два тижні. 

Будильник дзвонить наче навіжений. Ці огидні звуки діють на нервову систему. Розплющую очі. Вже ранок. Невже сьогодні понеділок і мені знову потрібно на роботу. Дарма я вчора пішла з Риммою у той нічний клуб. Випила зайвого й розійшлася.

Єдине що я добре пам'ятаю це те як танцювала п'яна на барній стійці.

 А далі провал. 

Повертаю голову убік від чого вона болить ніби мене хтось вдарив обухом. 

Стоп. 

Я не одна. 

Біля мене у ліжку дрихне якийсь голий чоловік. 

Допилася. 

От правду мені Рима казала не потрібно зловживати тими алкогольними коктейлями. 

Не можу пригадати як і де підчепила цього незнайомця. Хоча на вигляд він нічого такий. Правильні риси обличчя та густе темне волосся. Легка щетина покривала його майже ідеальне підборіддя. Роздивляюся його уважніше. Схоже й фігура у нього хороша. Широкі плечі та рельєфний торс. На якому видніються темні волоски. Господи, що я накоїла? Я ж навіть не у курсі як його звуть. 

Ледве підіймаюся з ліжка й шукаю свій халат. Серед купи мого одягу його не так легко знайти. Все ж знаходжу його й швидко накидаю на плечі. Потрібно прийняти душ. Все тіло болить та пече вогнем. Схоже ми з незнайомцем геть втратили здоровий глузд й віддалися емоціям. 

Йду до ванної кімнати й зачиняю двері на ключ. Не хочу зараз нікого бачити й чути. Мені потрібно прийняти душ й добре подумати. Хоча що тут думати. Все це наслідки моєї депресії. Після зради Віктора я наче з ланцюга зірвалася. Почала ходити по нічних клубах майже щовечора. Заливаючи горе доброю порцією алкоголю. Це допомагало забути хоча б на деякий час про той біль який я відчуваю всередині. Добре що зі мною завжди була поряд моя подруга з роботи Рима, яка мене дуже підтримала у цей нелегкий період. Але вчора ми сильно посварилися. Бо наречений подруги був сильно проти того, щоб вона зі мною вешталася по нічних клубах. Тому Рима мене відчитала за мою поведінку й коли я її мало не послала, вона образилася й пішла. 

Саме тому я й опинилися у ліжку з незнайомцем. Все почалося з того, що він пригостив мене мохіто. А закінчилося диким та пристрасним сексом. Навіть з Вітею у мене ніколи такого не було. Мій чоловік був егоїстичним у ліжку. Ніякої прелюдії тільки секс на декілька хвилин. Після чого він повертався на бік й засинав.

 А цієї ночі було все по іншому. Вперше за довгий час я відчула себе живою. Поступово згадую події минулої ночі й мені стає дуже соромно. Бо ж я поводилася як безсоромна дівка. А не порядна жінка. Виходжу тихо з ванної, щоб не розбудити незнайомця. Може мені вдасться втекти на роботу й залишити йому записку.

 Йду на кухню, щоб заварити собі каву. Все роблю у повній тиші без зайвого звуку. Як на зло, моя кавомашина трохи барахлить й видає несамовиті звуки. Через деякий час я сідаю пити каву й вже майже заспокоююсь, коли бачу якийсь рух у коридорі. Схоже мій незнайомець прокинувся й шукає мене. Чую звук розбитого скла й чиюсь лайку. Що ж потрібно йти на виручку до таємного чоловіка й нарешті познайомитися. 

Йду у спальню й відкриваю двері. Посеред кімнати валяється розбита ваза, а над нею стоїть напівоголений чоловік. Добре що хоч рушника знайшов та обернув навколо стегон. 

Не готова зараз бачити його у всій красі.

 – Кхм...кхм, – прокашлююся, щоб привернути його увагу. – Доброго ранку, тобі допомогти? – питаю знервовано. 

– О, привіт. Вибач за незручності які я тобі приніс. Я готовий оплатити вартість вази, або купити нову, – каже чоловік й голос у нього виявляється дуже приємним. 

– Це навряд. Вона дуже стара. Антикваріат.

– Оу, як незручно... 

– Нічого страшного. Це подарунок мого чоловіка. Все одно я збиралася її викинути, – кажу без докорів сумління. 

– Схоже твій чоловік тобі сильно насолив?

– Не має значення. До речі ти мене вибач та вчора я була не в собі. Так напилася, що поводилася наче шльондра... Раптом чоловік починає гучно сміятися від моїх слів.

  Потім коли заспокоюється промовляє: 

– Знаєш я не хлопчик і чудово знаю хто така шльондра. Ти поводилася абсолютно нормально для свого становища. Думаю ти просто зірвалася й на те у тебе були причини. Але скажу чесно мені було добре з тобою.

– Дякую, бо якщо чесно, то мені дуже соромно. Зазвичай я не така розкута. 

– То може час починати? До речі я Гліб. Приємно познайомитися знову Лано, – каже чоловік й протягує мені свою сильну руку з довгими й красивими пальцями.

– А як ти?... 

– Вчора ти сама мені про себе все розповіла.

–Точно. Як я могла забути. Я була занадто відвертою. Ще раз вибач, – коли це кажу густо червонію.

– Нічого. З ким не буває. Думаю якщо ти пригостиш мене свіжою кавою я готовий все забути, – жартує Гліб. 

– Гаразд, але спочатку одягнись, а то хто знає чим все може закінчитися.