Пролог

7 років тому

— Емма? Ем, це вже не смішно. Повернись на землю до простого народу. - Джеймс штурхнув мене в бік і прицмокнув, я не буду здивована, якщо він ще закотив очі при цьому.

– Не заважай. Ти знаєш, що ця справа переросла в щось більше. - я відвернулась від нього, продовжуючи переглядати матеріали, які він мені показав пʼять хвилин назад.

– Вся наша справа переросла в щось більше, Ем. Я показав тобі ці матеріали, для того, щоб ми вшивались з цього всього. Це не витягувати скелети з шаф наших однолітків. Ем, відмовмося від цього, міс Картер зрозуміє, спишемо це на уроки та підготовку до іспитів.

– Та притихни ти, Джеймс. Я серйозно, ти тільки відвертаєш мою увагу. - я повністю розуміла Джеймса, адже невинне прохання міс Картер, мами моєї найліпшої подруги та дружини мера нашого міста, довідатись чи він її не зраджує, переросло в щось більш серйозне. Якщо ви подумали, що він серійний вбивця, то ні. Але я думаю це ще гірше. 

Я ще з малого дитинства обожнювала дивитись всілякі детективні серіали, як, наприклад "Справжній детектив", "Менталіст", "Як уникнути покарання за вбивство", передивилась та переслухала незлічену кількість подкастів та відео на цю тему. Адже захоплювалась цим, по-справжньому. Мені подобалось придумувати різні історії, а потім їх розплутувати, мені подобалось спостерігати над іншими, я вивчала мову жестів, міміку та зчитувала емоції людей. Я завжди мріяла стати детективом, і так зародились наші відносини з Джеймсом. Не подумайте нічого зайвого, ми просто друзі, схиблені на таємницях інших. Це все було грою, але в старших класах перейшло на новий рівень. 

Все почалось з Белли Картер. Моя найкраща подруга з дитсадочка, ми були дуже близькі, але з іншого боку дуже різні. Вона знала про моє хобі з Джеймсом, хоч і його не розуміла, але на одному з літніх фестивалів, вона побачила хлопця, який їй дуже сподобався, і звісно як справжня боягузка не підійшла познайомитися. А на другий день виїла мені всі мізки, розмовами про нього.  Я не витримала, і ми з Джеймсом знайшли його через десять хвилин. Я ще не говорила, але Джеймс просто чудо хакер, як він цього всього навчився, для мене завжди буде загадка. 

Я думаю інопланетяни пересадили йому свої мізки. ЛоЛ.  І до речі, хлопця звали Майкл Еванс. І вони з Бел по цей час разом. Ми купідони. ЛоЛ.

Ось так все почалося, зараз ми не погано заробляємо на цьому і перейшли на ще вищий рівень, адже беремо справи по за школою. І це просто Вау. Я неймовірно щаслива, але справа міс Карпер мене жахала. Джеймс мав рацію, адже ми залізли по лікоть в багнюку. Мер провертає брудні справи, наркотики, проституція, розкрадання бюджетних коштів, нелегальна зброя, і це все в нашому маленькому містечку Нейплс, що на півдні штату Флориди. Наше місто є центром курортного Райського узбережжя, тому туристів у нас вистачало, але переглядаючи всі ці матеріали, я просто не могла повірити. Містер Картер, тато Белли, хороший друг нашої сімʼї, привітний чоловік та просто хороша людина, яку я знаю з самого дитинства, міг бути злочинцем.

— Цей Мартін, ти щось накопав на нього, на всіх знімках, що я зробила за цей тиждень, він завжди був біля дядька Картера? - я подивилась на Джеймса.

— Ти серйозно, Ем? Я вшиваюсь, ти мене чуєш. Я і так зламав їх систему, а якщо у них є кіберзахист для таких як я? Що тоді? Вони вийдуть на нас, а я хочу в коледж, а потім влаштуватись на роботу, завести сімʼю, лабрадора, можливо ще золоту рибку. - на цей раз закотила очі я.

— Не драматизуй. Я впевнена ти був обережний. - я поклала руки йому на обличчя й підвела так, щоб зустрітися поглядом. — Ти розумієш, яка це серйозна справа для нас. Нас можуть нагородити якимось орденом за допомогу поліції чи нашому народу. Джеймс це ж круто. Ми можемо бути анонімними консультантами в цій справі. Це дуже добре для наших резюме в коледж. - я підвелась з крісла в якому сиділа весь цей час, але вмить відчула як вібрує наш робочий телефон в кишені. Діставши його, я відразу прийняла виклик, адже це може бути нова справа. 

– Слухаю. - на тій лінії було тихо, тільки чулись вдалині тихі стогони. — Я не зможу вам допомогти, якщо ви будете мовчати, алооо. - я поглянула на Джеймса здивовано, від його вигляду, я мало не розсміялась, він ніби примару побачив. Підійшовши до друга, щоб хоч трішки його заспокоїти, бо ця справа справді його рознервувала, я хотіла вже скинути дзвінок, як почула тихий хриплий голос.

— Ем....мма, допомож....... - і дзвінок обірвався.

В мене серце впало до пʼят, адже це був голос моєї сестри, і якщо вона мене вирішила так розіграти, я її просто прибʼю вдома. Я почала телефонувати на той же номер, але він був уже вимкнений. В голові уже почали закрадатись жахливі та моторошні думки, але я їх відігнала. Кетті просто знущається.

— Джеймс, пробий, будь ласка, звідки телефонували, я прибʼю цю малу жабу. - я поклала йому руки на плечі та розвернула до екрана компʼютера. - Будь ласка, розслабся ти уже, викинь з голови, ми були обережні, як і завжди. 

— Але це все зовсім інше. - його пальці забігали по клавіатурі дуже швидко. – Я так не переймався, якби ми знайшли, що Картер їсть козулі з носа. Ем, це наркотики та проституція, і в цьому замішений цей італієць Мартін. А італійці синонім слова - мафія. 

– Та ну тебе. Добре. Видалиш усі матеріали та заляжемо поки на дно, цей Мартін тільки два тижні в місті, я думаю, що вони закриють угоду і він поїде. Тільки розслабся, ти знаєш, що я не люблю тебе таким бачити, лисиче. 

— Слава Богу. - Джеймс видихнув з полегшенням. — Телефонували з твого будинку, напевно Кетті справді дуже нудно. - його плечі розслабились і на обличчі зʼявилась моя улюблена посмішка. 

— Люблю тебе, лисиче. - я чмокнула його в щічку і потяглась за своїм рюкзаком. — Побачимось завтра, а я побігла, придушу маленьку огидну жабку. 

– До зустрічі й будь обережна, будь ласка.