Ти мене не покохаєш..

·—1—·

Швидка втеча з дому  , що тільки можна звалилося , на мене і ще розставання з коханим .
Та дітько з ним , я переїхала з Києва бо там все нагадувало про минуле.
Але давайте почнемо з самого початку , я Ніна .
У мене все було добре улюблена робота , кохана людина поруч і близька родина підтримувала в усіх починаннях, але одна людина  перетворила моє життя в пекло , і саме головне я навіть не могла уявити, що це буде моя подруга Олька  якій я довіряла і вірила ...
Ми з самого дитинства були разом жили поряд і всюди де б це не було завжди разом в лагері , в таборах відпочинку, і навіть за партою сиділи разом. 
Але в неї була манера дуже заздрити всім , по типу ай у тої є іграшка а чого у мене немає і все вона добивалися плачем.
Ходили ми в школу і завжди було, що ой у тебе така гарна кофтинка а у мене такої немає через пару днів у неї така сама тільки іншого кольору , у тебе такий гарний відтінок помади у мене такої немає , завжди повторювала за мною , я ніколи на це не звертала увагу , але мама казала ще з дитинства що "Дружба" з Олькою тебе доведе і от ми навчалися так до одинадцять років навіть хлопців вона мої любила, мені було зручно з нею дружити. 
Ми навіть майже не сварились бо по душі я була спокійною і мені не подобалося з кимось сваритись.
А ще й до того ми були подругами і от дев'ятий клас я по секрету розповіла ,що мені так подобається хлопець , і що ви думаєте ми навіть посварилися через нього бо вона його за кадрила так і це було після того ми тоді з нею не розмовляли більше року , я мала ще одну подругу та була дійсно порядна і така добра , а от та ставила мені палки в колеса.
Ми все таки у одинадцятому класі помирилися, але то було дуже виключно через мого двоюрідного брата , вона в нього закохалася до нестями  (хах)
Вона могла закохатись я в шоці..

 

Я з невеликого містечка виїхала в столицю України в Київ і поступила в педагогічний університет, хотіла стати педагогом і поступила на вчителя початкових класів+ дитячий психолог, і от у мене на курсі був хлопчина його звали Віталік який залицявся до мене дуже довго поки як навчилася стільки це і було, він завжди був на позитиві він любив музику і все що бо з нею пов'язано.
І от все таки я вирішила дати йому шанс і піти на побачення.
Як це було , але було класно
Я уже збиралася , і як задзвонив телефон ,що Віталік вже мене чекає біля гуртожитку я хутко вийшла і пішла на зустріч , за весь час поки я навчалася я звертала увагу на деяких дівчат ,які зустрічалися з хлопцями і тоді розходилися і потім мусила або кидати навчання або просто переводитись бо було не можливо навчатись . 
–Привіт сонечко.
–Привіт , ти до мене ?
–Так ..
– Давай тільки без цього добре ми тільки погуляємо і все .
– Добре я зрозумів , хочеш морозива ?
–на дворі квітень місяць , ти це серйозно ? 
–ну так , ти все критикуєш ..
–вибач 
– Та не потрібно вибачатись мені вистачить твоєї посмішки , аби все пройшло , уяви це наш останній курс , а далі хто куди .
–так хто куди .

– ти куди назад поїдиш чі можливо тут залишися 

– я ще і не думала , а ти?

– я піду в лікарню дитячим психологом у мого батька ж своя клініка дитяча , тому якщо хочеш і тебе туди влаштую ..

– Та ні не потрібно , я хочу сама , можливо піду на вчителя початкових класів в міську школу все ж то престиж .

– Ага так престиж років 20 назад був , а зараз кому ми треба .

Ми прийшли у кафе і сиділи розмовляли він розповів про дитинство про сім'ю , я його слухала , але коли ти в людину не закохана то і розповідь ця буде для тебе даремною..

Він завжди хвалився своїм батьком який відомий педіатр в Львові і мама яка займалася танцями і піснями з дітками в притулках , він добрий хлопець , але моє серце не тут , але все одно колишнє кохання не залишає просто так .

У мене був хлопець ми з ним зустрічалися два роки поки я не виїхала в Києв і після того йому не подобалися стосунки на відстані , але якщо чесно мені теж але як найшвидше хотіла втекти з того божевільного містечка.

—Альо ти тут .

– Так так я просто замріялась .

—Буває , добре.

—принесіть рахунок , я сама за себе заплачу .

– ні я ж чоловік я все оплатю це ж я тебе запросив .

—гаразд . 

Віталік добрий хлопець , спорцмен , гітарист , гарно співає і гарно ставиться до мене ,до того ж не збідної  родини, але не тей кого я люблю ..

Він проводив мене до гуртожитку і в нас типу були відносини , але для нього вони дійсно були а для мене ну те що я хотіла це поряд людину якій можна розказати свої інтереси.

На цей момент я вважала себе останньою людиною ну не могла я його полюбити , але як казали де які старі люди головне ,щоб чоловік кохав , а ти просто будь біля нього о щасливою .

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше