Глава 4

Я прийшла додому, сіла на ліжко й просто почала плакати. Не розуміла, чому ці сльози, чому взагалі я плачу. Я ж бачу себе в дзеркалі... Але, можливо, я погано бачу? Можливо, Віка права? Даня казав, що я красива, але раптом він просто підтримав мене як друг, а я вже собі навигадувала? Поки я плакала, навіть не помітила, як стемніло. Задзвонив телефон: «Даня». Чорт, у мене все обличчя червоне, а голос заплаканий. Можливо, не помітить...

​— Алло, Ніко, ти де? — запитав він.

— Вдома. Мені вже виходити?

— Так, я вже підходжу до тебе. А що у тебе з голосом?

— Спала, — я різко встала з ліжка, і в мене раптом потемніло в очах. Я впала, нічого не бачачи перед собою.

— Алло, Ніко, що трапилося?

— Мені погано... я нічого не бачу... допоможи...

— Яка у тебе квартира?

— Двадцять сьома...

​Я трималася як могла, але останнє, що пам'ятаю — як Даня забігає у квартиру (яка на диво була відчинена), підбігає до мене, і я втрачаю свідомість.

​Прокинулася я у своєму ліжку, накрита улюбленим пледом. Невже це він мене накрив? Дуже захотілося води, тож я пішла на кухню. Там стояв Даня і щось готував... без футболки. Я що, до нього приставала? Нічого не пам'ятаю! Він почув мене й обернувся. Я різко опустила голову, але встигла помітити в нього на торсі татуювання — меч. Мені воно дуже сподобалося.

​— Ти вже прокинулася? Я такий радий, що з тобою все добре!

— Що зі мною сталося?

— Ти перенервувала. Я викликав швидку, і лікарі сказали, що тебе не можна залишати саму. Тому я вирішив залишитися.

— Я згадала... я плакала...

— Це через Віку? — він зробив тости з авокадо, поставив тарілку на стіл і рухом руки запросив мене сісти. Це не виглядало просто ввічливим, це було так ніжно, ніби він мій хлопець.

— Так, я дуже переживала.

— Ти маєш розуміти, що Віка — просто гадюка, і нічого більше. Вибач, я трохи похазяйнував тут. Сподіваюся, ти любиш тости з авокадо?

— Так, обожнюю! — я усміхнулася і взялася за їжу.

​Даня дивився, як я їм, і всміхався, а я вдавала, ніби не помічаю цього. Наступного дня ми разом пішли до університету, і все пройшло добре.