Ти мені потрібен
Глава 1
Я прийшла в університет і сіла подалі від усіх — не хотіла, щоб зі мною хтось розмовляв. На моє щастя, там усі були самі по собі: хтось сидів у телефоні, хтось розмовляв. Усі в гаджетах — це прекрасно. Але раптом до мене підсів якийсь хлопець. Чорт, тільки-но зраділа, що буду сидіти сама!
— Привіт, я Даня, — сказав високий темноволосий кучерявий хлопець.
«А він гарний», — промайнуло в думках.
— Вероніка, — відповіла я. Мені здалося, що це прозвучало якось грубо, але навіть якщо так — нічого не трапиться.
— Як офіційно!
— Я просто не звикла одразу на «ти».
— Нічого. Тут усі такі нудні...
Він сказав «нудні»? Та це ж прекрасно! Не розумію, що йому не подобається.
— Не знаю, мені й так добре, — знизала я плечима.
— Ти не проти дружити? Мені самому сумно, а так хоч компанія буде.
Він запитав це так, ніби в нього зовсім немає друзів. А може, й справді немає?
— Ні, не проти.
Можливо, він хороший? Не такий, як мої однокласники. Всю пару ми проговорили. Я розповіла про своє життя у школі, він мені співчував. Зрештою я дала йому свій телеграм.
#336 в Молодіжна проза
#60 в Підліткова проза
#3351 в Любовні романи
Відредаговано: 02.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
