Розділ 1

МІЯ

Перше правило вихідного дня – не дозволяти подрузі брати твій телефон. Друге – не довіряти її аргументам, коли вона говорить, що соцмережі – це «реальність».

Я скручуюся на дивані, дивлячись у стелю. Влада сидить навпроти, гортає стрічку в телефоні й щось муркоче собі під ніс. У квартирі тихо, якщо не рахувати клацання пальців по екрану.

— Може, підемо гуляти? — тягнуся, розминаючи затерплі руки.

— Може, ти нарешті перестанеш жити в печерному столітті й почнеш нормально користуватися соцмережами? — Влада навіть не відводить погляду від телефону.

Я пирхаю.

— Реальне життя не в телефоні. Воно ось тут. У світі. У парку. На вулиці.

— І в Instagram. — Влада нахабно витягує руку й вихоплює мій телефон. – От дивись, навіть ти там є!

— Віддай! — я намагаюся схопити мобільник, але вона вже встигла розблокувати екран.

— О-о-о, а тут нові фото Артема… — Влада зітхає, підсовуючи мені екран під носа. — Просто подивися на нього. Ідеальний.

На мене дивиться він. Артем Вежбовський. Красивий, самовпевнений і надто популярний.

— Ти серйозно? — закочую очі. — Що в ньому такого особливого?

— Ти жартуєш? Це ж Артем. Він… він просто ВАУ.

— Він тупий, як пробка, — заявляю, складаючи руки на грудях. — Але ж мажор, от йому все можна.

Влада фиркає:

— Уяви собі, соцмережі дають можливість відчувати себе ближче до тих, хто тобі подобається. Навіть якщо ви не знайомі.

— Ага, круто. Майже як переслідування, — скептично кажу я.

Влада тільки хитає головою, а я все ще не розумію, що такого особливого в тому, щоб пів дня витріщатися на чужі фото.

Ще гірше — я не знаю, що буквально через кілька хвилин випадковий дотик її пальця до екрана переверне все з ніг на голову…

— Він ще й спортсмен, — додає Влада, гортаючи його сторінку. — Професійний плавець! Ти бачила, які в нього результати?

— Він постійно у воді. Ти впевнена, що в нього ще не вимило мозок? — невинно цікавлюся я.

Влада закочує очі.

— Може ти така пасивно-агресивна, бо насправді в нього таємно закохана?

— Ой, звичайно, саме так. Кожну ніч ридаю в подушку через те, що не можу бути Артемом Вежбовським.

Вона ігнорує мій сарказм і раптом завмирає.

— О, нове фото.

Я не дуже хочу дивитися, але Влада вже розвертає екран до мене. На знімку Артем — без футболки, з мокрим волоссям, посміхається десь біля басейну. У кадрі мерехтять вогники, позаду видно людей із коктейлями — явно якась вечірка.

— Офігіти, яка якість! — захоплено каже Влада, наближаючи зображення, ніби збирається розгледіти кожну крапельку води на його шкірі.

І тут це трапляється.

Її палець ковзає по екрану, і маленьке червоне сердечко спалахує під фото.

Ми обидві витріщаємося на нього, ніби це вибухова кнопка.

— Ти… лайкнула?! — хриплю я.

— Це була випадковість! — Влада панікує, починає тицяти в екран. — Швидко прибираємо!

Але вже пізно.

У верхньому кутку з’являється сповіщення.

«Артем Вежбовський опублікував нову історію»

Я провалююся в диван, відчуваючи, як серце починає стукати в горлі.

— Мія… — голос Влади зривається. — Це був твій акаунт.

Що?

Я вириваю в неї телефон. І справді. Вона все це робила з мого профілю.

Моїм іменем.

Моєю фотографією.

Виходить, що я — випадкова студентка, яка ніколи не цікавилася Артемом Вежбовським — щойно першою залайкала його фото з вечірки.

Може, це нічого не означає.

А може…

Це початок чогось дуже, дуже поганого.

Наступні десять хвилин ми з Владою панічно перевіряємо всі можливі варіанти розвитку подій.

— Він не помітить, — запевняє вона, нервово перебираючи волосся.

— Це ж тільки лайк, правильно? — питаю я, сама себе переконуючи.

— Правильно!

— Нічого не буде, просто лайк…

— Просто лайк…

І тут мій телефон вібрує.

Висвічується повідомлення. Від незнайомого акаунта.

«Ого, не чекала від тебе такого, Міє…»

Я відчуваю, як у мене за спиною пробігає холод.

— Що? — Влада виглядає в екран.

Ще одне повідомлення.

«Артем? Серйозно?»

Він помітив. Всі помітили.

Я відкриваю Instagram, і мої очі лізуть на лоба.

Тридцять нових сповіщень!

Коментарі, теги, скріншоти.

— Ні-ні-ні, — бурмочу я, відчуваючи, як дихати стає важче.

— О, лайно… — шепоче Влада.

Перший пост у стрічці — скрін мого лайку. Хтось зробив скрін!

І підпис:

«Оце так цікаво. Наша сіра мишка Мія Левченко раптово стала фанаткою Вежбовського?»

— Хто це виклав?! — здавлено питаю я.

Влада щось натискає, і на екрані з’являється ім’я акаунта.

@arina_qween

Мені різко стає погано. Бо я вже здогадуюсь, хто ховається за цим ніком. Аріна. Його дівчина. І вона явно не в захваті від того, що якась нікому не відома Мія — тобто я — лайкнула фото її бойфренда.

💌 Від авторки

Привіт! Це моя перша історія на Букнеті, і якщо хтось досі тут — це вже багато значить для мене. 💫

Я тільки починаю, тому зірочка ⭐, коментар 💬 чи додавання до бібліотеки — як обійми для новачка.
Серйозно, це важливо! 

🔔 Продовження з’являються регулярно — тож, якщо додасте книгу в бібліотеку й підпишетесь на авторку, точно нічого не пропустите! Це як увімкнути нагадування, тільки романтичніше 💌

А ще я є в Telegram:
👉 https://t.me/romcom_vid_emmy
Там більше романтики, жартів і закулісся.

Дякую, що поруч. Далі буде ще цікавіше! 

Ваша Емма 💕

П.С. Гортаємо далі, там наступна глава 👉