Розділ 18 То я проклята?

— Мамо, вона навіть не торкається їжі. Ще захворіє. — Дафна ставить тацю на стіл в коридорі. 

— Я не розумію, що вони не поділили? Все ж було добре. — місіс Ґрінґрас переводить стрілку старого годинника, який чомусь почав зупинятися. Невже за кимось з них йде смерть? 

— Я хотіла її розпитати та вона продовжує вперто мовчати. Наче десь далеко перебуває. Тілом Асторія тут, але думками з тим Мелфоєм. Чорти б його побрали.— дівчина починає злитися. Відтоді як Асторія вийшла заміж, то вічно пригнічена ходить. Що її так мучить? 

***

Проходить рівно 2 місяці. Асторія лежить в ліжку. У неї гарячка та судоми по всьому тілу. 

— Мамо, їй не краще! Треба щось робити. —Дафна починає метушитися. Щось точно відбувається і це пов'язано з Драко. 

— А може вона вагітна? — Елуїзу вже трусить зсередини, бо якщо це дійсно так, то скоро її дочка віддасть Богові душу. 

— Не верзи дурниць, мамо. Їй ще немає шістнадцяти. — білява відганяє від себе ці думки якомога далі. 
Її сестра не могла понести від того Мелфоя.

— Якщо в них все було, то це цілком можливо. А знаючи як Нарциса хоче онуків, то це може виявитися правдою. — жінка не може опанувати себе. Все тіло немов невидимим обручем скувало.

—  Що будемо робити? — Дафна помітно нервує. Їм ще тільки вагітності не вистачало. 

— Я йду за Северусом. Якщо сама не зізнається, то дамо їй зілля правди. Іншого виходу я не бачу. — Елуїза накидає свою мантію і покидає фамільний маєток. Треба випередити Нарцису, бо та точно проситиме Снейпа допомогти повернути невістку. 

Дафна заходить до кімнати. Бере в руки миску з водою, змочує там клапоть білої тканини і прикладає сестрі до лоба. 

— Я тебе попереджала. А ти мені почала нити про кохання. Тепер дивися в якому ти стані через того йолопа. —Ґрінґрас  старша не приховує того, що Мелфой їй ніколи не подобався. Якийсь мамій. Без любої  мамусі  і кроку не може ступити. 

— Дафно, я сама в усьому винна. — дівчина не може голосно розмовляти. Щось наче застрягло в горлі. 

— То чого заміж вийшла, сестричко? Чого в свої п'ятнадцять начепила весільну сукню і пішла невісткою в той дім? В тебе, бачте, глибоке кохання. — дівчина міряє сестрі пульс. Досі слабкий. 

— Бо це правда, Дафно. Я його кохаю. — Асторія хоче повернутися на інший бік, але відчуває нестерпний біль внизу живота. Що це може бути? 

— В могилі я таке кохання бачила. Ти мені краще скажи чи бува  не залетіла? — слизеринка ставить конкретне питання й хоче почути таку ж чітку відповідь. 

— Дафно, мені здається я вагітна. В мене немає місячних. — дівчина рада, що сказала правду. Вона вже не може нести цей тягар. 

— Що ви наробили, сестро? Тобі не можна вагітніти, бо.. — білявка не може більше приховувати від сестри їх фамільну таємницю, але вчасно замовкає. 

— Бо що? — очі новоспеченої Мелфой стають круглими. Від неї всі, щось приховують. 

— Бо на тобі прокляття. — спокійно відповідає місіс Грінрас, яка щойно повернулася. 

— Про що вона, Дафно? Чому мовчиш? — Асторія починає істерити. Вона й так вщент розбита через зраду Драко, а тут ще якісь прокляття. Звідкілля воно взагалі взялося? 

— Доню, а тепер уважно послухай мене. Твоя бабуся по татовій лінії у свій час перейшла дорогу Меропі Мракс. То була дуже лиха жінка. Серце її було чорним. Його наскрізь просочило зло. Спочатку вони товаришували, бо на одному факультеті навчалися. Але коли Марвало Редл запросив на бал твою бабусю Еванну майбутня мати Волдеморта вирішила помститися.Вона наклала сильне прокляття згідно котрого твоя бабуся помре при пологах. Так і сталося. Твого тата виховувала  тітка Елеонора. Він досі не знає причину смерті своєї матері. Мені цю історію розповіла його бабця Антонія, яка по сьогоднішній день оплакує дочку. Якимось чином вийшло так що Дафна вбереглася від прокляття, а от тобі не пощастило. Пробач, що не розповіла раніше. Але краще б я це зробила. Ти вагітна. Можеш більше не приховувати. Але дитяти доведеться позбутися. — Елуїза більше не має, що сказати. Вона вже все вирішила. Або помре ця дитина, або її дочка.

— Мамо, що означає позбутися? Я не можу так вчинити. Навіть, якщо доведеться померти, то я це не задумуючись зроблю. Я вже люблю цю дитину. І не вам вирішувати, хто має жити, а хто вмерти. — Асторія була непохитною. Нічого не бажала чути. Якщо їй судилося померти, то так тому й бути. 

— Асторіє, ти що дурна? Не чула, що мама сказала? Цей малий виродок, якого ти носиш під серцем тебе вб'є. Я не дам тобі загубити своє життя, бо якийсь Мелфой не вміє думати головою. Він хоча б знає? — Дафна перебирає настоянки. Треба хоч якось збити жар, бо її сестра заживо згорить. 

— Він провів ніч з Пенсі. Я йому більше не потрібна. Віднині це лише моя дитина. — на очах бринять сльози. Вони немов градом котяться по щоці.

— Вибач що? Я чогось не зрозуміла. І ти просто пішла? Не дала йому ляпаса? Ти точно дурепа. Об тебе ноги витерли. Де твоя жіноча гордість? Ніякої дитини не буде. Я цього не допущу. м Грінрас більше не церемониться. Їй абсолютно плювати, що там робитиме той Мелфой, коли дізнається, що Асторія була вагітна. Чому була? А тому що скоро це все закінчиться. 

— Асторіє, я  мушу тебе розчарувати.— до кімнати заходить Северус. Він якийсь збентежений.

— Я ще щось повинна знати? —  дівчина витирає сльози й уважно слухає. 

— Твоє прокляття перейшло на малюка. Мені було видіння. На жаль, він довго не проживе. — чоловік виймає з-за пазухи зілля і просить, щоб дівчина випила його. Це на деякий час знизить температуру. 

— Врятуйте мою дитину. Ви чуєте? Робіть щось! — слизеринка починає кричати. Її вбиває ця безвихідь. 

— Все, що я можу це накласти тимчасове закляття-оберіг. Але воно діятиме лише на дитину. Тобто, я не зможу ніяк допомогти тобі. Прокляття повільно вбиватиме тебе зсередини. Твоя кров вже наполовину отруйна. — Северус бере до рук чарівну паличку, міцно стискає руку Асторії вище ліктя й починає щось шепотіти.