Розділ 17 Твої очі у мене під серцем

— Що сталося, Герміоно?— Рональд вмикає настінне бра й дивиться на дружину. Якась вона останнім часом дуже бліда. 

— Жахіття наснилося! — впевнено відповіла дівчина й поклала голову на подушку. 

— Ти ж не віриш у цю дурню, що якщо сон сниться з четверга на п'ятницю, то він віщий? — запитує рудий і підсувається ближче. 

— Я не забобонна особа, але відчуваю, що щось станеться, любий. Чимось зловіщим пахне у повітрі. — дівчина поправляє ковдру і уважно вдивляється в очі навпроти. А якщо їхній малюк матиме його очі?

— Волдеморт не може залишити Гаррі в живих, тому тобі так неспокійно. — хлопець цілує дружину в лоба. 

— Це щось інше? На цей раз небезпека чатує не на Гаррі. Щось станеться. — Герміона міцно притуляється до Рона. Той сон не виходить у неї з голови. Але Лаванда не посміє! Вона не настільки дурна, щоб піти на вірну смерть. 

— Лягай спати, кохана. Викинь з голови всі погані думки. — Візлі намагається заспокоїти дружину. Якщо чесно йому самому трохи не по собі, бо коли Гаррі розповів, що знайшов старі листи Лаванди, то Рональд навіть трохи змарнів. Вони не дуже добре розлучилися і від Лаванди можна чекати всякого. Але вона не зможе зашкодити Герміоні, бо Рон не дасть цього зробити. 

Прокинувшись на світанку Герміона розуміє, що Рональда поруч немає. Дівчина швидко підводиться з ліжка й прямує на кухню, бо знає, що її чоловік трохи ненажера. Але не побачивши рудого там вона підіймається в кімнату до Гаррі. Яким здивуванням для неї стає, що Поттера також немає. Ліжко акуратно застелене, а на ньому лежить записка "Герміоно, відбувається щось дивне. Рональд сьогодні вночі покинув нору. Я вирішив за ним прослідкувати. Вибач, що зараз це все згадую, але я випадково натрапив на листи Браун, коли прибирався на горищі. Останній її лист дуже насторожив мене. Вона написала, що хоче тебе вбити. Тому, будь ласка, будь обережною". Нижче підпис Гаррі Поттер .

— Куди ж ти зник, Роне?— дівчина ховає записку в щілину під ліжком і виходить з кімнати. Не можна потрапити на очі місіс Візлі, бо та точно задаватиме незручні питання. 

Герміона повертається в кімнату. Присідає на ослінчику біля вікна й прикриває очі. Вчора їй так і не вдалося заснути, але щоб не хвилювати чоловіка вона вдала, що спить. 

— Не ховайся, тупа курко! — чийсь гидкий пронизливий голос, який лунає на задньому дворі змушує дівчину різко розплющити очі. Вона розуміє, що зараз щось станеться. Герміона йде сходами донизу. По дорозі зустрічає схвильовану Джині, яка також не може второпати що таке. 

— Ти також це чула? — Візлі молодша міцно стискає свою чарівну паличку в руці та йде на звук. 

Герміона йде позаду. Все-таки недаремно їй приснився ворон. Подейкують, що то до смерті.

— Від мене не сховаєшся, тупе ти стерво! — Лаванда стоїть по центру двору. Інші двійко смертежерів тримають в заручниках Візлі та Поттера. 

— Гаррі! Роне! — очі Джині переповнює страх. Вона й гадки не має для чого сюди прийшла Браун. Чому вона так дивно вбрана? І що робить поруч з цими вірними псами Самі Знаєте Кого? 

— Джині, що відбувається? — Герміона більше не ховається за спиною  у подруги. 

— Ґрейнджер, а ти ще та боягузка. — Лаванда впевнено крокує до місця, де стоїть суперниця. Якщо гора не йде до Магомета, то він йде до неї. 

— Що тобі треба, Лавандо? — Джині загороджує їй шлях. 

— Відійди, дурепо! — Лаванда штовхає дівчину на землю, переступає через неї й прямує до Герміони. Сьогодні вона її вб'є. Нарешті поквитається за все те приниження, що довелося пережити через цих двох. 

— Лавандо, стій. Не роби цього. — Рон виривається з рук смертежера і біжить до Герміони. Хлопець затуляє її собою. 

— Тупий телепню, в тебе що руки діряві? Все доводиться робити самій. — дівчина рявкає на свого помічника. 

— Роне, краще відійди, а то я за себе не відповідаю. — Лаванда помітно злиться. Рон досі поводить себе як дурень. Невже світ клином зійшовся на цій вискочці Грейнджер?

— Якщо хочеш поквитайся зі мною, але не чіпай Герміони. — Рон і не думає відходити від дружини, бо так захотіла ця божевільна. Він навіть готовий своїм життям пожертвувати аби з голови його коханої й волосина не впала. 

— Зараз заплачу. Останній раз прошу відійти. Я рахую до трьох. Один, два, три... — Лаванда закочує рукав і демонструє свою чорну мітку. Вони недооцінили гніву ображеної жінки. 

— Ти стала пожирачем? Але навіщо це тобі? — Рон не може зрозуміти, який був у дівчини мотив. Вона зараз нічим не краща Волдеморта. Нею керує бажання вбивати. 

— Справді не можеш зрозуміти, що й до чого? Ти в мене півжиття забрав разом зі своєю Герміоною. Я тебе так кохала, а ти мене просто використав. Думав я поплачу й з часом забуду? Ти такий дурень, Рончику-Бончику. — Браун дає команду відпустити Поттера. Він їй не потрібен. Вона прийшла забрати життя конкретної особи й не посунеться з місця, доки не побачить, що мертве тіло Грейнджер валяється у неї в ногах. 

— Це не кохання, Лавандо. — Візлі намагається приборкати гнів дівчини. Але він забув, що відтепер це не те добродушне, трохи наївне дівча. Воно померло як тільки вирішило віддати свою душу Темному Лордові. 

— Мовчи, виродку.— Лаванда більше не стримується. Її чарівна паличка наставлена на Рональда. 

— Ти сам цього захотів. Авада Кедавра. — Браун не одразу зрозуміла, що наробила, але потім почала голосно сміятися. В неї точно вселився диявол. 

— Я тебе попереджала, але так навіть краще. Ти не дістався жодній з нас. Прощавай, коханий. — шепоче дівчина та обертається до Герміони. 

— Поки що живи! — Лаванда разом з іншими пожирачами трансгресує у лігво. Більше їй тут робити нічого. 

Герміона думає, що вона просто спить. Що зараз прокинеться і все буде як раніше. 

— Братику, отямся.— заплакана Джині присідає на землю, кладе голову Рональда собі на коліна і починає повторювати, що її брат не міг померти, що це неправда.