Розділ 14 Ти не така?

Минуло майже три місяці з дня весілля Драко й Асторії. Здавалося тепер нічого й ніхто не стане на заваді їхньому коханню. Але сподіваються на краще лише самовпевнені бовдури. Як можна бути спокійним, коли одну половину серця віддав коханій жінці, а в іншій поселив любов до Лорда Волдеморта. І яка ж любов сильніша, Драко? Ти вже визначився за кого віддаси життя? Ти вже усвідомив на які страждання й муки прирік Асторію, дівчину, яка ладна померти за тебе. А чи ладен ти піти на такі жертви? Знову волієш гордо промовчати. Знову здоровий глузд перемагає над емоціями. Ти викапаний батько. «Гідний» нащадок своїх іменитих предків. Ніхто тобі не рівня. Та не забувай, що до кожного у цьому житті рано чи пізно повертається бумеранг. Твій вже на часі, а може й ні...

***

Нарциса знову поринула у глибокі роздуми. На її вустах вже давно живе тавро журби й покірності. Вона не належить сама собі, а тепер така сама доля чекає на Асторію, на дівчину, яка пішла проти всіх заради кохання до її сина. Але це був її свідомий вибір й місіс Мелфой й пальцем не поворухне, щоб загасити полум'я, яке розбурхала це дівчисько. Вона думає, що тепер буде легко, що одним коханням зможе втримати Драко біля себе. Така наївна. Така часом недалекоглядна, що хочеться дати ляпаса, щоб прокинулася й прийняла правила гри як належне. Перш за все тепер ти чистокровний інкубатор, який повинен давати гідне потомство. І такої ж думки була не тільки Нарциса. Беллатриса в свою чергу теж спала й бачила як тримає на руках нового Пожирача Смерті, який до останньої крові битиметься заради великої місії винищення бруднокровців. 

— Я не розумію, чому ти так спокійна? Це тупе дівча досі не змогла завагітніти. Чого твій син чекає? Слушної нагоди? Спадкоємець потрібен негайно. Темний Лорд вже зачекався! — Беллатриса недобре зиркає на сестру. її погляд пронизаний скаженою люттю, а вуста розпливаються в злій божевільній усмішці. 

— На все свій час, сестро! Але якщо Драко не візьме себе в руки, то я піду на кардинальні міри. Мені втрачати немає чого на відміну від тебе.— Місіс Мелфой рвучко підіймається з крісла й велить беззубому горбатому ельфові покликати Драко до вітальні.

— Сподіваюсь ти знаєш, що робиш, Нарцисо! Але я попереджала, що шлюб з цією  Ґрінґрас обернеться катастрофою. Чиста кров не завжди запорука успіху. Особливо, якщо на першому місці стоять почуття, а не бажання служити.— Беллатриса починає нервово ходити туди-сюди, очікуючи на появу племінника. Може хоча б він пояснить, чому так безвідповідально ставиться до сподівань й бажань їхнього Володаря.

—  Моя помилка, люба сестро, була лише у тому що я не послухалася  Луціуса й дозволила Асторії спочатку адаптуватися, сподіваючись на те, що вона дівчинка розумна, а головне плодовита й зможе зробити так, щоб Драко переборов свої сумніви, викинув з голови всякі дурниці щодо віку своєї дружини.  — Нарциса всім своїм виглядом намагається показати, що її втомили ці дорікання й повчання з боку старшої сестри, але побачивши перед собою Драко, який щойно ввійшов у вітальню заспокоюється, видихає й дозволяє синові присісти поруч, чим змушує Беллатрису зробити те саме.

— Ви хотіли бачити мене, мамо? Сталося те про що я маю знати, адже тітка Беллатрисса просто так не приходить! — Глибоко в душі Драко розуміє, що прихід тітки не віщує нічого хорошого, але він не має ні сил, ні бажання з'ясовувати стосунки з родичами. Особливо зараз, коли його голова розривається від думок, що Асторія може померти. Померти через його бажання владарювати під керівництвом Темного Лорда. 

— Драко. я думаю для тебе не секрет , що вже не один день  ми чекаємо, що ти потішиш нас хорошою звісткою про вагітність Асторії. Але вже вкотре покоївка приносить мені чисте простирадло. В чому справа, сину? Ти ж так хотів цю дівчину. Так сліпо бажав її.— Місіс Мелфой підзиває до себе покоївку й та віддає їй простирадло  з кімнати молодого подружжя. Жінка не довго думаючи дає наказ кинути його в піч. Обличчя починає палати від злості, але треба зберігати спокій. Вона не може стати ворогом своєму синові через невміння якоїсь безталанної дівки постелитися в ліжку.

— Мамо, розумію, що Вас тривожить, але я твердо вирішив, що Асторія не народжуватиме до того як стане повнолітньою, тому я не маю права торкатися до неї. Я так вирішив. Це рішення незмінне. Можливо я не зміг виправдати очікувань кожного з вас, але все чого я хочу  це кохати Асторію й мені неважливо, коли ми зіллємося  тілами. Головне, що її душа тепер навіки належить мені. Владарювати над душею  це найвища ступінь. Так казав Темний Лорд і я поділяю його думку.— Драко гордий тим, що зумів хоча б ненадовго відстояти свою позицію й разом з тим захистити Асторію. Хоча вона щиро не розуміє заради чого він це все робить, бо готова віддати йому не лише душу, а й тіло. 

— Цей хлопець зійшов з глузду, Нарцисо. Що він, чорт забирай меле. Кохання всі мізки виїло, Драко? Наш Володар воліє взяти на руки того, хто продовжить його святу місію. Повелителя не хвилює твоє дурнувате кохання. Його хвилює ціль, яку ти не можеш виконати, бо вбив собі в голову всякі нісенітниці про велич любові до жінки. Твоя дружина  це в першу чергу засіб, щоб досягнути поставленої цілі. — Беллатрисса не тямить себе від злості. Вона ледь стримується, щоб не придушити племінника. 

—  Беллатриссо, заспокойся! Драко просто боїться. Мій син боїться не виправдати сподівань Лорда Волдеморта, тому так нерозумно себе поводить. Думаю нам потрібно дати йому трохи часу. — Нарциса мовчки вказує синові на двері й просить гобліна -  прислужника негайно привести сюди Асторію. Прийшов час діяти. Більше вона не сидітиме склавши руки.

— Боїться кажеш? Якби він дійсно боявся втратити довіру Повелителя, то замість гучних слів були би дії. Чи не так?  —  Беллатриса більше не приховує своє невдоволення. Зараз нею керує лише бажання вислужитися і байдуже, що ціна служби темряві це чиїсь втрачені життя.