Розділ 8 Ти потрібна мені, дурненька!

Різдвяний Бал позаду. Більшість грифіндорців і слизеринців невимовно раді, що зможуть покинути стіни Гоґвортса хоч на деякий час. Різдвяні канікули всім підуть на користь. Багато хто охолоне, багато хто пробачить образи. Зможуть рухатися далі, переможуть у собі бажання помсти, навчаться жити по-новому жити без тих, кого вважали своєю половинкою. Знайдуть у собі сили підняти голову, закохатися в нову людину, зробити доленосний вибір. Життя знову наповниться сенсом, заграє яскравими фарбами. До того ж марно шкодувати про що-небудь. Це вже минуло, залишилося історією. І цей день, вечір або ніч уже ніколи не повторяться, якщо тільки ви не страждаєте ефектами дежавю. Бо якщо страждаєте, то з цим ласкаво просимо до лікаря, який лікує голови по-магловськи, до психіатра.

***

— Гаррі, Обіцяю, буде весело! До того ж Герміона приєднається до нас. Відсвяткуємо Різдво в колі великої дружної родини. Я не дозволю тобі сидіти замкненим у чотирьох стінах, бо твій пришиблений дядько раптово повернувся. Пора жити, Гаррі! — Рон дружньо плескає Поттера по плечу, допомагаючи йому з валізами. Але Гаррі перебуває в якійсь прострації. Вухами він слухає, як розпинається Рон, які заспокійливі речі говорить, а душею перебуває дуже далеко, десь на безлюдному острові, серед пальм і мавп. Може йому там саме місце? Бути далеко від усього цього хаосу не така вже й погана ідея. Шкода тільки, що від Самі Знаєте Кого не сховатися ніде. Ця мерзенна тварюка, озлоблена на весь світ, знайде його, хоч би де він не  був, щоб скоріше вкласти в могилу поруч із Дамблдором, чия смерть зовсім не справа рук Мелфоїв. Вони занадто боягузливі для цього. Одна назва — Пожирачі. Пожирачі, які бояться смерті як вогню.

— Думаєш, вийде відсвяткувати, коли Волдеморт спокійно розгулює вулицями. Ми співатимемо різдвяних пісень, поки його вірні пси шукають брудну кров? Шукають трапезу на вечір для Наджимі? — Гаррі вже починає огризатися, ніби з ланцюга зірвався. Усе йому тепер по-барабану. Навіть нещодавні думки про Джінні, що не давали спокою до цього часу, відходять на другий план.

— Ніхто не збирається завивати тобі під вухом. Зараз потрібно проживати кожну мить, бо на ранок тебе можуть знайти мертвим і не факт, що у своєму ліжку. Я зовсім не такий баран, як тобі здається. Розумію, через що ти пройшов, і уявляю, через що ще доведеться пройти. Але знай, я завжди поруч. Куди ти, туди і я. По-іншому ніяк. Адже ми з тобою більше, ніж друзі, і навіть більше, ніж брати. Тож не парся. Можеш зігнати всю свою злість на мені, поки я живий.Але на Герміоні не смій. Загалом, хотів сказати, що ми з нею нібито.... — Рон почухав потилицю. Очі різко опустилися в підлогу. На мить стало соромно обговорювати таку тему з Гаррі. Ніби Поттер сліпий і сам не розуміє. Та він давно в курсі. Зрозумів ще коли вони самі не розуміли.

— Чого замовк? Так важко сказати, що ви тепер більше ніж друзі. Не дурій, Роне! Я реально радий за вас. Втомився вже трохи від твоєї липучки Браун! —  Гаррі раптово змінюється в обличчі. Рот розпливається в безглуздій дикій усмішці. Хвиля божевілля, немов цунамі накриває хлопця. Він починає згадувати всі незручні моменти, коли Рональд був під впливом чар Лаванди. Жахливий час. Знову починає нудити, а живіт уже болить від сміху.

— Досить уже! Поттер, припини, а то начаклую хоббот слона! Тоді спробуй посмійся! — Рон легенько штовхає друга в бік, щоб той перестав заливатися сміхом. І якби не голос Герміони зблизька, Візлі б, по-дружньому начистив пику Поттеру!

— Чого такі веселі? Невже професор Слизоріг пригостив вас забороненим? — Дівчина закочує очі, схрещує руки на грудях і чекає пояснень. Дивиться так само, як місіс Візлі, коли дупа її синів не вилазить із пригод.

— Досить так дивитися! Ти мені маму нагадуєш. Жах! — Рональд переглядається з Гаррі. Обом уже не до сміху. Ось уміє Герміона зіпсувати настрій. Ще не дружина, а вже так схожа на свекруху, переймає її звички. І лупити, напевно, так само сковорідкою по голові буде, або в сто тисяч разів болючіше.

— Тобі так пощастило, Роне! Поруч із тобою на одного диявола в спідниці стало більше! — Ці! слова Гаррі вимовляє напівпошепки, поки Герміона відстає від них, щоб поговорити з Джіні, яка поводиться вельми відсторонено з Гаррі, наче б між ними чорна кішка пробігла. І поки навантажені речами хлопці шукають вільне купе, дівчина ненароком влазить у розмову Джіні та Діна, які вирішують забути старі образи й наостанок обіймаються просто як хороші друзі.

—Гаразд, Джінні, бувай! — Дін. хотів було ще щось сказати, але присутність Герміони його збентежила. Якось неправильно буде при Ґрейнджер вивалювати все. Знаючи її, почне шукати помилки в словах, стилістику підправляти, інтонацію змінювати. Занадто заморочно. Краще потім лист напише. І Томас молодший поспішно заходить у купе, сідаючи навпроти Сімуса і Невіла, які обговорюють майбутні іспити.

Джіні ж, трохи розсіяна і не зібрана, дає зрозуміти Герміоні, щоб та поки що залишила її в спокої. Не до розмов їй зараз. Часи настали темні, і не тільки у світі, а й в особистому житті. Така собі порожнеча, заповнити яку може лише Поттер. Але він і не намагається. Дивиться, як на порожнє місце. Інший би вже діяв, а цей шмарклі жує.

— Як же все бісить! Дістало! — Джіні погарячкувавши штовхає ногою свою валізу, а потім, розсерджена, заходить у купе до Поттера й Рона.

—  Роне, вийди, мені з Гаррі поговорити треба! Ти ще тут? Геть пішов! —  Джинні силоміць виштовхує брата за двері, сама сідає поруч із Гаррі, бере його за руку і спокійно промовляє кожне слово.

—  Чого ти бігаєш від мене? Чому став таким? Дін уже не стоїть між нами. Ми розлучилися, але ти, як і раніше, залишаєшся холодним по відношенню до мене! Скажи чесно, що такого я тобі зробила? Що я тобі зробила? —  Візлі молодша переходить на крик. Може до Поттера так швидше дійде, але він мовчить, нібито вона в порожнечу говорить. Мабуть, не наважується щось сказати їй, але Джіні й мертвого дістане. Руда силоміць повертає його голову і змушує дивитися в очі, не відводити їх, інакше розстріл.