Розділ 1 Вибір за мною?

Драко прокидається від чергового кошмару. Вже цілий місяць його мучать нерозбірливі кошмарні сни, після яких хлопець прокидається з кров'ю на руках. Дзвінкий, настирливий жіночий голос стверджує, що він вбивця. Але Мелфой здивований. Його бездоганні, витончені, аристократичні руки, більше схожі на дівочі, ніколи не були заплямовані ні краплею крові. Тоді до чого ці сни? Чому його тіло ніби палає у вогні, коли він марить, коли голова розривається від думок про вбивство, яке, чорт забирай, Мелфой Молодший не робив. Скорчившись від головного болю, хлопець починає важко дихати, а перед очима темна завіса, ніби він осліпнув..

— Чого ти хочеш? Я не робив цього. — Блондин істерично кричить у порожнечу, намагаючись утихомирити внутрішнього психопата. А потім втрата свідомості. Так уже неодноразово було. І все закінчувалося завжди однаково. Те ж саме Лікарняне Крило, те ж скрипуче ліжко біля стіни і Пенсі, яка  немов квочка поряд з пташеням 24 на 7. Це незмінно.

— Нарешті ти отямився? Я так злякалася!.— Пенсі  починає лізти з обіймами, але Драко різко підводиться.

 — Не зараз, Пенсі! Я зовсім не в настрої для цього. —  хлопець. осудливо дивиться на Слизеринку, яка явно чекає подяки, бо стирчить тут день і ніч, доглядаючи його. Але хіба він просив її про це? Просив приміряти на себе роль матері або, куди гірше майбутньої, дружини. Одружуватися з Паркінсон ніяк не входило в плани Мелфоя.

Так, Пенсі, звичайно, красива, розумна і вся  на вигляд така слизеринська королева, але почуттями до неї тут і не пахло. Скоріше Драко була зручна «дружба» з нею, але дівчинка явно розмріялася про весілля, майбутніх дітей та статус головної господині в Мелфой-менорі. А цього всього слизеринський принц їй дати не зможе, тому що ще не народилася та, заради якої він ризикнув би всім і якій віддав би всього себе. Вибачте, дівчатка, але все повз. Ваші зітхання, погляди та брудні пропозиції типу переспати його не турбують. На таке Мелфої не ведуться. Їм то хочеться володіти і підкоряти, але лише тими і тих, кого вони самі виберуть, а не хто впаде прямо в ноги з проханням, з благанням  швидше зробити це. Знав би він раніше, що це йому доведеться згорати у вогні кохання та нестримного бажання нарешті зробити своєю ту, яка обрала його, а не він її.

І як зізнатися, що зараз Драко все віддав, аби замість Пенсі поряд  з ним була та дівчина зі  сновидінь. Та, чийого обличчя слизеринець не запам'ятав, чий голос не впізнав. Та, яка стане його найбільшою радістю і найбільшим болем, яка приведе його до неминучої загибелі, штовхне на вбивство в ім'я кохання. Але начхати, поки цього не сталося. І, може, не станеться, якщо Драко перестане власноруч заганяти себе в полон до чергового фантому з нічних марень. А поки що треба залагодити все з Пенсі, пояснити, чому так обережно себе поводить з нею  і чому його не хвилюють телячі  ніжності, коли тиждень тому у Виручай-кімнаті їм було дуже добре. Принаймні Паркінсон так думала.

Думала, що після того, що сталося, Драко запропонує їй зустрічатись. А потім справа за малим, і мрії про зміну прізвища стануть реальністю. Адже Мелфої сплять і бачать, як одружити спадкоємця на гідній дівчині, що підходить  їх колу. І хіба Пенсі не варта? Достойністіша за кого-небудь і зробить все, щоб Мелфой опинився у неї під підбором. 

— Пробач, Пенсі, останнім часом мені взагалі не хочеться згадувати все те, що ми помилково зробили.  Не зрозумій неправильно. Ти чудова у всіх сенсах, але бути з тобою не те, чого  я хочу. У всякому разі, зараз. Давай забудемо і поки триматимемо дистанцію. — Драко з сумом  дивиться на Пенсі, але та, замість того, щоб сказати, який він негідник, зігнати всю злість або поставитися з розумінням впивається в його губи пристрасним поцілунком, після чого просто  мовчки йде, давши зрозуміти, що нічого в нього не вийде,  що Паркінсон важко позбутися, що тепер він з нею і дозвіл не потрібен. Вона сама все вирішила. Вирішила за двох.

Залишається лише змиритися або померти від поцілунків та надлишкової опіки  Паркінсон. Але Мелфой сам винний. Навіщо цілувався з нею знаючи, що нічого не може запропонувати, знаючи, що це отруйна змія, чия прихильність до нього подібна до хвороби, подібна до параної і поки вона в ній не втопиться, і не втопить його, то щаслива не буде.