9

Ще у березні відмовилась від яскравих кольорів. Підбори то взагалі табу, бо якщо що, тобі має бути зручно бігти. Раніше, ти дуже любила червону помаду, зараз навіть думати про неї страшно. Це згодом пройде, але поки що діє твоя внутрішня заборона і ти нічого не можеш з цим зробити. На початку серпня все ж таки вирішуєш зняти перуку. Це рішення було не з легких, але ти впоралась. Та будемо відвертими, тебе до цього підштовхнули. Несподівано приїхала подружка дитинства та ви декілька годин проводити за спілкуванням. Не бачились досить довго, щоб скучити. Подорослішавши ви роз’їхались по різним містам, майже не спілкувались, але раз на рік зустрічались, бо це твоя особлива людина. Ти пам’ятаєш, як написала їй через день після початку повномасштабного вторгнення, як вона розплакалась, коли дізналась про твій рак. Перед тим як  піти, подруга нагадує тобі, що ти не з тих, хто боїться й що ти все ще залишаєшся гордістю своєї школи, тому спину рівно та уперед. Наступного дня йдеш до перукаря, бо волосся потрібно трішки привести до ладу, перед тим, як показати його людям. Перука залишилась у шафі. Через тиждень ти її продаж, разом й з головою манекена, яку чомусь назвала Гошею. Нарешті вільна, нарешті справжня. Поспішаєш на свій благодійний концерт. Серце завмирає, бо ти не знаєш, як на тебе відреагують люди, але тобі байдуже, ти це зробила! По дорозі тебе зупиняє дівчина. Вона говорить англійською, але ти розумієш, що вона робить комплімент твоїй зовнішності та посміхаєшся. Ти більше не втратиш себе, ти більше не маєш на це права.

          Серпень вчить жити без новин. Точніше, цього вчиш себе ти, бо більше не можеш читати про втрати. Місто знов здригнулося від клятих падлюк, знову болить, знову плачеш, знову все більше ненавидиш, хоча, куди ще більше не відомо. День народження чоловіка не відмічаєте. Втім, як завжди, бо він цього не любить. Знайома з Іспанії радить не виходити на вулицю, бо там страшно, та може прилетіти. Навіть не намагаєшся щось пояснити. Просто блокуєш й все. А раніше, ще у січні, ти вважала, що це твоя найліпша подруга, з якою вас ніщо не розлучить. Що ж, кожен може помилятися, бо без помилок не дуже цікаво. Але ж двадцять четвертого серпня тобі особливо лячно. Ці кляті «сусіди» полюбляють особливі дати. Тому ти вмовляєш чоловіка вийти на вулицю разом з кішкою, документами, маленькою сумкою з деякою провізією  та триматися поряд з підземним переходом, бо інших сховищ поки не має. Так й прожили цей день.