«ти — це я»

I`ll leav her

Данило тікає. До батьківської хати. Аби припасти, як Антей, до рідної землі? Набратися сил? Він ховає his face in his hands… Дарма.

Затишок — де він? Яка земля прихистить

Ці віти розхристані, душі, бажання тікати…[1]

[1] Марина Сапмаз (Денисенко) «Вітри», Збірка творів українців у Туреччині, Анталія, 2018., с.19.

Подобається

#366 в Фантастика
#51 в Антиутопія
#706 в Різне

Відредаговано: 22.09.2024