«ти — це я»
Другий план
Неможна без епізодичних ролей. Ніде! Незабутнє враження справляє Валентина Кирилівна. Вона ж «Валькірія». На відміну від вагнерівської «вона любить засинати в тиші о восьмій вечора. А ще, вона майстер спорту з доносів…» (49)
Уявімо Валькірію, що летить із доносом, жбурляючи блискавки… Свого роду байройтівське перевтілення Оксани Линів на етажах гуртожитку… А ще «Валькірія годувала бездомних кішок…» (64).
Особливо рельєфно виписана Сталіна Альбертівна. Ні, вона не підпадає до пасій. Вона — літня жінка, з вусиками. Вона «вбралася у червону, в чорні квіти, блузу…» (155). «Комендантка-агресорка у спідниці…» Чому агресорка? Автор пояснює: «змусила всіх студентів гуртожитку скидатися на ремонт…» (37). Отакої. Більшість подій розгортається саме в студентському гуртожитку та на його даху… Дах — і небосхил над ним. Він наповнений проміннями зорь, таємними хвилинами… Навіть на обкладинці книги бачимо «милого хлопчика», що сидить на даху, біля поваленої огорожі прірви…
Далі буде
#366 в Фантастика
#51 в Антиутопія
#706 в Різне
Відредаговано: 22.09.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
