Ти був у кожному слові

Після десятої

Уже десята вечора - і по закону

Шуміти нам не можна під балконом.

Але моя душа хотіла свята,

Хотіла танців і гучно заспівати.

А ти стоїш під вікнами з гітарою й чекаєш,

І, коли сонце вже сідає, ти на ній заграєш.

А я до уст прикладу палець - "говорячи": "Тихіше..."

Візьму ключі і, тихо, на носочках прокрадусь, як миша,

Щоби не розбудить батьків, і в двір спущусь до тебе,

А ти підхопиш - і закружляєш під мирним літнім небом,

Де нема вибухів і комендантської години,

Де зараз є лиш ти і я... і ми - щасливі.

Потім візьмеш за руку і поведеш у парк,

Де тихо й романтично- немов чарівний знак.

Назвеш мене якимось прізвиськом незвичним,

А я встану на пальчики... і ніжно поцілую.

Бо слів не вистачить сказати,

Як тебе... люблю я.

10.04.2025

Подобається

#1834 в Різне
#349 в Поезія
#7274 в Любовні романи
#1703 в Короткий любовний роман

Відредаговано: 18.04.2025