Вони майже бігли крізь зливу, сміючись і задихаючись від адреналіну. Коул відчинив двері своєї квартири, і вже на порозі Єва притислася до нього, не даючи навіть зняти мокру футболку.
— Єво... — його голос зірвався, коли її руки вп’ялися в його плечі.
— Мовчи, — прошепотіла вона, ковзаючи долонями по його грудях. — Я хочу тебе.
Вони впали на диван, мокрі, гарячі, обпалені бажанням. Поцілунки були дикі, невгамовні, як гроза за вікном. Її сміх змішувався з його стогоном, коли вона зірвала з нього футболку.
— Ти довів мене... — задихалася Єва, кусаючи його губи.
— А ти мене зводиш з розуму щодня, — вирвався з його уст хрипкий шепіт.
Їхні тіла спліталися, як танець — пристрасний, жадібний, до болю реальний. Вона ковзнула руками по його спині й втягнула нігті, а він відповів так, що вона захлинулася відчуттями.
— Ти моя, Єво, — вирвалося в нього, коли він заглянув у її очі.
Вона усміхнулася крізь сльози й бажання, схопила його за щелепу й прошепотіла:
— Тільки твоя. Завжди.
Грім розкотисто прогримів за вікном, коли їхня ніч перетворилася на безмежний вихор пристрасті й ніжності, який уже неможливо було зупинити.
#6327 в Любовні романи
#1538 в Короткий любовний роман
#1174 в Різне
#481 в Гумор
Відредаговано: 02.10.2025