"Ти був поруч завжди"

Розділ 16. Під одним дахом

Вони майже бігли крізь зливу, сміючись і задихаючись від адреналіну. Коул відчинив двері своєї квартири, і вже на порозі Єва притислася до нього, не даючи навіть зняти мокру футболку.

— Єво... — його голос зірвався, коли її руки вп’ялися в його плечі.

— Мовчи, — прошепотіла вона, ковзаючи долонями по його грудях. — Я хочу тебе.

Вони впали на диван, мокрі, гарячі, обпалені бажанням. Поцілунки були дикі, невгамовні, як гроза за вікном. Її сміх змішувався з його стогоном, коли вона зірвала з нього футболку.

— Ти довів мене... — задихалася Єва, кусаючи його губи.

— А ти мене зводиш з розуму щодня, — вирвався з його уст хрипкий шепіт.

Їхні тіла спліталися, як танець — пристрасний, жадібний, до болю реальний. Вона ковзнула руками по його спині й втягнула нігті, а він відповів так, що вона захлинулася відчуттями.

— Ти моя, Єво, — вирвалося в нього, коли він заглянув у її очі.

Вона усміхнулася крізь сльози й бажання, схопила його за щелепу й прошепотіла:

— Тільки твоя. Завжди.

Грім розкотисто прогримів за вікном, коли їхня ніч перетворилася на безмежний вихор пристрасті й ніжності, який уже неможливо було зупинити.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше