"Ти був поруч завжди"

Розділ 14. Холодна війна

Минуло три дні. Єва й Коул ніби жили в різних світах, хоча насправді постійно перетиналися. Вони уникали одне одного — у кав’ярні, в спортзалі, навіть на вечірці у спільних друзів.

Коул сидів за столом, удавано сміючись із жарту, але його погляд раз у раз ковзав туди, де стояла Єва з подругою. Вона теж кидала на нього швидкі, гострі, ніби випадкові погляди.

Між ними було мовчання, яке кричало голосніше за слова.

— Ви ж, здається, найкращі друзі? — обережно запитала Міла, кидаючи погляд на Єву.

— Були, — відрізала вона, сьорбнувши коктейль. — Тепер ми просто… сусіди по спогадах.

У цей момент Коул почув її слова й напружено стиснув кулаки. Він хотів підскочити, розтрощити цей її холод, довести, що вона не має рації. Але замість цього він підняв келих і вдав, що абсолютно спокійний.

Єва відчула його погляд. Її щоки горіли, але вона стояла рівно, наче нічого не відбувається.

Вони обидва страждали. І обоє були вперті до божевілля.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше