Глава 12

Початок нового семестру завжди приносив із собою відчуття оновлення та певного хаосу. Університетські коридори, наповнені метушнею студентів, гуділи від нових знайомств та обговорень розкладів. Юліана, яка вже встигла адаптуватися до ритму студентського життя і навіть знайти в ньому свій власний темп, відчувала себе більш впевнено, ніж раніше. Вона помічала довкола себе нові обличчя – одні здавалися привітними та відкритими, інші – надто самозакоханими чи відстороненими, але загалом панувала атмосфера жвавості та цікавості, типова для початку навчального року, коли всі ще сповнені ентузіазму та надій на успішне навчання.

Одного дня, після виснажливої пари з теорії ймовірностей, яка, здавалося, тривала нескінченно довго і змусила її мозок працювати на повну, Юліана збирала свої конспекти. Вона зосередилася на останніх складних записах, намагаючись не пропустити жодної важливої деталі. У цей момент до неї підійшла незнайома дівчина. Її поява була неочікуваною, але не нав'язливою, лише легка тінь поруч. Дівчина була висока, струнка, з довгим світлим волоссям, що спадало м'якими хвилями, зібраними у недбалий, але стильний хвіст, і яскравими блакитними очима, в яких грали веселі, іскорки. Її усмішка здалася Юліані відкритою та доброзичливою, що одразу викликало відчуття приязні та бажання відповісти тим самим. Вона тримала в руці таку ж папку з конспектами, що й Юліана, але її зошит був розкритий на сторінці з безліччю питань, написаних поспіхом.

— Привіт! — сказала дівчина, її голос був мелодійним і приємним на слух, не надто гучним, але чітким, і в ньому відчувалася легка нерішучість, наче вона сама вагалася, чи варто звертатися. — Я Аліна. А ти, здається, Юліана, так? Я на менеджменті, але ми бачились у коридорах, та й про тебе багато хто говорить. Ти така цілеспрямована і завжди перша в усьому! Я навіть чула, що ти лекції майже не пропускаєш, на відміну від багатьох інших, хто приходить лише на контрольні, — вона посміхнулася, і її усмішка здавалася щирою та трохи захопленою.

— Привіт, Аліно. Так, я Юліана. Приємно познайомитись. Рада, що ти так думаєш, але я просто намагаюся не відставати, адже навчання для мене дуже важливе, — вона посміхнулася, відчуваючи легке збентеження, але водночас і задоволення від такого несподіваного компліменту. Їй було приємно, що її зусилля помічають, навіть якщо вона й не прагнула публічності.

— Слухай, — продовжила Аліна, її погляд став трохи невпевненим, ніби вона вагалася, чи варто звертатися з таким проханням, — я тут з одним предметом ніяк не розберуся, а ти, кажуть, дуже добре вчишся і вмієш пояснювати складні речі простою мовою. Це... основи економіки. Я на менеджменті, і нам її викладають не так глибоко, як вам, але мені потрібно розібратися, щоб здати залік, і я вже зовсім заплуталася. Можеш допомогти з цими формулами? Я просто не можу їх запам'ятати, а тим більше зрозуміти, куди їх застосовувати, — вона показала на свій розкритий зошит, де були накреслені якісь схеми та цифри, виведені нерівним, майже панічним почерком. Її зітхання було таким щирим і відчайдушним, що Юліана одразу відчула бажання допомогти. Вона побачила в ній таку ж розгубленість, яку відчувала сама на початку навчання.

Юліана завжди охоче допомагала тим, хто цього потребував, адже сама колись стикалася з труднощами і знала, як важливо отримати підтримку, коли не розумієш матеріал і здається, що все безнадійно. Вона згадала, як їй допомагав Євген, і зрозуміла, що тепер її черга простягнути руку допомоги комусь іншому, поділитися своїми знаннями.

— Звісно, без проблем, — відповіла вона, заглядаючи у зошит Аліни. Вона одразу помітила типові помилки початківців, які часто допускали студенти не економічних спеціальностей, що не заглиблювалися в нюанси. — Тут насправді не так вже й складно, якщо розібратися з основними поняттями і логікою. Головне — не панікувати і крок за кроком все розібрати. Давай почнемо з базових визначень, а потім перейдемо до застосування.

Вони схилилися над зошитом, і Юліана почала пояснювати Аліні пропущену тему. Вона говорила спокійно, чітко, наводячи прості приклади з повсякденного життя, щоб зробити складні поняття більш доступними та зрозумілими. Аліна виявилася кмітливою ученицею, швидко схоплювала нову інформацію і ставила слушні питання, що показувало її бажання справді розібратися, а не просто списати. За кілька хвилин вони вже обговорювали не лише формули, а й враження від викладача та складність майбутньої контрольної, обмінюючись посмішками та навіть легкими жартами про "муки науки" і складність студентського життя.

Юліані було легко спілкуватися з Аліною. Вона здавалася щирою та відкритою, без будь-яких прихованих мотивів, просто прагнучи зрозуміти матеріал. Юліана мимоволі відчула до неї симпатію та якусь незрозумілу близькість. Можливо, у неї з'явилася не просто знайома, а справжня нова подруга в університеті, з якою можна буде ділитися не лише навчальними проблемами, а й чимось більшим, ніж просто університетські справи. Навіть попри те, що вони були на різних факультетах, їхні погляди на життя здавалися схожими, а спільні труднощі з навчанням об'єднували їх.

Після того випадкового, але такого значущого знайомства біля аудиторії, Юліана та Аліна почали частіше перетинатися не лише в стінах університету. Їхнє спілкування швидко вийшло за межі суто навчальних консультацій. Вони зустрічалися на перервах, іноді разом обідали в гамірній студентській їдальні, де ділилися враженнями від лекцій, викладачів та студентських чуток. Кілька разів вони навіть засиджувалися в університетській бібліотеці допізна, готуючись до семінарів або просто обговорюючи свої плани на майбутнє. Аліна виявилася веселою та надзвичайно товариською дівчиною, з відмінним почуттям гумору, і Юліані було напрочуд легко та приємно проводити з нею час. Вона відчувала, що це не просто знайома, а справжня душевна близькість, яка виникає не так часто.

Аліна часто розпитувала Юліану про її життя, проявляючи щирий інтерес. Вона детально розпитувала про маленьку Таню, про їхні щоденні турботи, про те, як Юліана встигає поєднувати навчання, роботу та догляд за сестрою. Юліана ділилася з нею тим, чим вважала за потрібне, відчуваючи, що цій новій знайомій, здається, можна довіряти. Аліна завжди уважно слухала, не перебиваючи, її погляд був сповнений співчуття до труднощів Юліани та щирого захоплення її неймовірною цілеспрямованістю. Вона часто повторювала, як сильно захоплюється силою духу Юліани, що та ніколи не здається.