Не кепсько ?

 (Щоб міг утнути Ніган? Про це вони якось не подумали)

З вантажівки вона падала лише раз, один єдиний раз, коли не було небезпеки...

 Викривлення дороги також не було, хоча раніше вони й частенько ..

об'їзджали й вирви, й поля різних "рівней".

 Здавалося, земля дійсно перетворилася лише на "великі рівні".

 Життя та смерть. Питання у тому, яке ти приймеш рішення. Стрибнути вище голови та перейти на ще більш високий рівень? А чому б...й так ?

 На землі було кепсько, а у голові суцільне безжальне дзижчання. Повна схибленність, неправильність та нечітке усвідомлення своїх дій.

Тут тобі Ніган би позаздрив.

 Якщо зважити усі за та проти, то Ніган би зараз вчинив "по-правильному". Все-таки дівчинка докумекала, що ні довбанути, ні перехопити руку загарбника вона не встигне. Кмітливим рішенням було б прибрати поганця, але б тачка перекинулася, а швидкість все збільшувалась...

 Поштовхи привели до тями. Вантажівка трохи перехилилася.

 Звісно, це ж не бойова фура.

А тому очікувати, що вона витримає всі заскоки Деріла Діксона, та цей колючий дрід було б тупо. Дівчинка скривилася, бо так і не змогла запам'ятати, який сигнал треба подати. Швидше за все "водій с заскоками" вже перемвідчився  що ситуація серйозна. Один з людей вже отримав травму у череп,  тому на нього теж сподіватися було марно.

 Наполовину прикутий в'язень здійснив ривок, загарбник був наполовину "оглушений". Сил йому не вистачило. Восьмирічна ще не зрозуміла, але...

 У дівчинки було переваги, й велетенські, вона ще могла пересуватися.

 Хоч восьмирічну те й діло тисло назад, вона зможе закріпитися біля лівої стінки. Нагромадження плит та балонів... усе це розхитувалося, стріли (які були зверху) впали на в'язня. Гепнуло його не сильно, дівчинка не одразу знайшла відповідь чому він задихався.

 Коли вони тільки "все запакували" й рушили, він поводився беземоційно, хрипів, але не борсався. Виразки. Погляд не залишився непоміченим.

  - Це не те, що ти подумала.

 Щось гостре вгатило між ніг, закривши очі, й прикриваючи обличчя дівчинка відкотилась в іншу сторону. Ще один уламок, тонкіший просковзнув крізь дірку машини.

 На щастя уламок не оминув верхню частину загарбника, верхня невелика кістка плавно змістилася. Ключицю зачепило й доволі сильно, але це  його не спинило, й він наважився зробити ривок.

 Тепер вже ніхто не був певен : Хто він... Чи ти в'язень чи "охоронець"?

 Поки він намагався вивільнитися, знаряддя все більше розхитувало.

 Вона чула, як одна з машин наздоганяла іншу.

 А потім все припинилося. Скоріше за все кузов однієї з машин влетів у переднє колесо.

 Бо почулося лише пронизливе "Бах".

Гамір не стихав, як і вереск Деріла Діксона :

  - Що за дика чортівня!?! Твою довбану мат...

 Чи то від болю, чи то від шоку чоловіка пересмикнуло. Коли ж він рушив до неї, почувся звук удару. В задню стінку врізалася куля, дівчину хитнуло й вона знову впала. Почувся глухий звук. Стінки мороку ніби хтось намагався відсунути. Найпершим, що вона побачила була чоловіча постать й великий револьвер, який був націлений на голову. Сюжет розгорнувся не на користь чоловіка.

  - Відсунься від неї - високий чоловічий голос змушував нервувати, але руки ріка Граймса не дали шансу на "вдале знепритомнення", яке їй загрожувало.

   .. - Those the idiots we were charsin ?

     - Good question My friend..  Hhm ..