Історія шістнадцята «Фініта ля комедія»
Уранці за сніданком закоханий юнак не зводив очей з Тетянки, а ввечері пригостив її шоколадкою. Дівчата аж пищали від заздрощів:
- Він такий гарний, такий класний, такий стильний! І що він у тобі знайшов? – не могли ніяк зрозуміти «гламурні дівчата».
Та Іван не зважав на пусті балачки, бо Тетянка йому подобалася все більше і більше. Маленька, кумедна у бейсболці і коротеньких шортиках. З нею завжди цікаво і весело. Одного ранку кавалер запропонував своїй дамі серця навчити її кататися на скейті. Сам був доволі вправним у цьому виді спорту. А всі хлопці дуже йому заздрили.
- Ого, круто! – зраділа Тетянка і заплескала в долоньки.
Тишком–нишком вони пробралися через огорожу санаторію і вийшли на нову гладеньку, мов скло, дорогу. Вона мала невеличкий схил, тож ідеально підходила для катання. Дівчинка дуже швидко зрозуміла правила керування скейтом і вже десь приблизно через годину мчала, як вітер, а Іван з острахом постійно робив їй зауваження, мовляв, потрібно бути дуже обережним, бо це досить-таки небезпечно. У Тетянки від нових відчуттів запаморочилось в голові. Азарт та адреналін зробили свою справу, і от вона, зовсім забувши про пересторогу, не помітила на дорозі малесенької вибоїни і полетіла голенькими колінцями по жорсткому покриттю.
- Ну, все. Фініта ля комедія… – сумно прокректала дівчинка, але жодної сльозинки не зронила.
Переляканий парубок прилетів на допомогу. Обережно підняв її і поставив на скейт. Наступної миті вже міцно тримав за руки і помаленьку віз до медичної частини. А Таня? Усі ноги і руки в синцях, з правого коліна, добряче роздертого та понівеченого, так і сочилась кров. Десятки цікавих очей спостерігали за дверима в приймальні медсестри за незворушною дівчиною, якій рану заливали спочатку перекисом водню і зеленкою, а потім промокали зчесані краї тампоном, змащеним йодом. Навіть лікар при цьому жалібно кривилася, а Тетянка навіть оком не повела.
«Сильні не плачуть!» – згадувала братові слова і з усіх сил трималася.