Глава XIV

​- Я нічого вам не зробила, - прошепотіла Кіра, відчуваючи нудоту, - я взагалі не просила вас мене викрадати.

​Альфа роздратовано махнув рукою та пішов перевдягатись. Бета підскочив з великою аптечкою та сунув її дівчині. Його погляд був переляканим та благаючим. Він не знав, що робити з братом. Вона теж не знала, але вибору їй не залишили.

​Поклала аптечку та почала розглядати, що саме в середині. Згадувала всі курси, які проходила в лікарні та Реабілітаційному центрі. Нічого в голову не лізло. Але бинт, шину, спирт відклала. Глибоко вдихнула та глянула на Гамму. Дракон, в образі Батька лежав на дивані, стікаючи кров’ю. Він втратив свідомість, але час від часу його тілопідхоплювало судоми. Виривався хрип з відкритого рота. Він помирав.

​Вискочив Альфа, вдягнений в сірий одяг, але трохи іншого фасону ніж у Ета. Зупинився біля Гамма, суворо глянув на нього та швидко розвернувся, рушив до одних з дверей. Братів покликав. Вони швидко вискочили з приміщення, закривши прохід.

​Кіра лишилась сама, на одинці з непритомним Батьком. Вона сіла на диван за закрила руками обличчя. Вона розуміла, що будь-які її старання не допоможуть чоловікові. Рука просто відірвана, кістки не можливо просто скласти, наче це дитячий конструктор. Якщо він не володіє магією, яка зцілить рану – звичайна аптечка не допоможе.

​Несподівано, Гамма закашляв та втягнув повітря. Він затремтів та спробував підвестись. Обличчя одразу закривилось від болю. Неймовірного болю та відчуття скорої смерті. Відкрив затуманені очі, спробував знайти братів. Зрощумівши, що поряд їх немає, глянув на Кіру. Заворушив губами.

​Дівчина, перелякана, хотіла бігти геть, але щось її втримало. Вона тремтіла, але підсунулась до Гамма, почала гладити його волосся. Це не допоможе від болю, але відчуття, що хтось поряд – краще, ніж просто померти на одинці.

​- Кіро, - захрипів тихо, тому дівчина нахилилась, - це правда? Правда, що ти Істинна цього дракону?

​- Я не знаю, - відчула сльози на очах, їй все ж таки було шкода людину, - так казав Олексій, але він сам не розумів, що це означає.

​- Це означає, - Гамма спробував вдихнути повітря, але почав кашляти, - це означає, що ви єдине ціле. Ви маєте бути разом. Це істинна любов, - він закрив очі, здалось, що втратив свідомість, - тільки істинна любов врятує світ. А якщо дракон зустрічає свою Істинну – це справді диво серед всіх див!

​- Але катастрофа – це вигадка? – чи то запитала, чи то утвердила Кіра, - так сказав один з вас. Ви вигадали все.

​- Вигадали, - навіть в цьому стані, дракон всміхнувся, - але рано чи пізно, світу настане кінець. Всі ці війни, сутички, хвороби. Все це зведе до справжньої катастрофи, - він знову спробував вдихнути повними грудьми, - вважай, що ми лише влаштували підготовку до цього.

​Гамма замовк, а Кіра не знала, що йому відповісти. Вона заплакала, згадавши Льошу, що зараз певно має зустрітись з трьома драконами одночасно. Особливо, їй було лячно, що на бій вийде Альфа. Їй здалось, що це розумний та сильний дракон, принаймні як людина, він себе вів значно доросліше за всіх інших.

​- Що мені зробити, щоб полегшити твій біль? – вирвалось у неї, - в мене ціла аптечка, але я не знаю, як допомогти тобі. Мене цьому не вчили.

​- Ти сама все добре розумієш, - сумно відповів Гамма, спробувавши ворухнутись, - мені нічого не допоможе. Навіть, будучи драконом, я не зможу відростити собі нове крило. Твій Олексій має шалену силу. – він помовчав, - можливо, він значно слабший, але його любов до тебе – вона смертельна для нас всіх.

​Ці слова вселили надію, але все одно руки тремтіли. Аж раптом, стеля задрижала. Місцями осипалась фарба. Щось вдарило зверху, або хтось впав. Кіра схопилась руками за голову, розуміючи, що це може бути мертве тіло її коханого. «Допоможи мені» - в думках крикнула.

​- Я допоможу, - несподівано відповів Гамма, - розумію, що піду проти братів. Та мені втрачати вже немає чого.

​- Як ти мені допоможеш? - голос дрижав, - Будь-ласка.

​- Якщо ти дійсно Істинна, - сказав Гамма тихо, - ти маєш зв’язок зі своїм драконом. Не поясню, але вважай, що це ваша любов є контактом, - він вже не міг вдихати повітря, цівки крові потекли з рота, - Це не слова, не думки, це відчуття, - він закашляв, від чого відкрив широко очі, задихаючись.

​- Як само потрібно це зробити? – швидко спитала Кіра, але перед собою бачила людину, що намагається відтягнути секунди до свого кінця.

​Гамма більше не кашляв, його тіло почало трясти. Очі почали червоніти. Дівчина сиділа поряд, не розуміючи, як йому допомогти. Вона нахилилась, тихо сказавши «Дякую», поцілувала в лоба. Вже на цей момент, чоловік вже не рухався. Він просто дивився вперед, він бачив свою вічність.

​Повільно підвела руку до очей та закрила їх. Перед нею лежав мертвий дракон, в образі людини. Це був один з тих, хто роками викрадав людей, аби заховати в ТетаАвва, використовувати, знущатись. Але в цей момент, Кірі було його шкода, хоча б тому що він спробував їй допомогти.

​Голова загуділа, але сльози вже майже висохли. Вона відчула впевненість, що йшла з середини. Відійшовши від Гамма, хитаючись, вона підійшла до криниці. Відчула прохолоду, що йшла з глибин, закрила очі та вдихнула повітря. «Ми врятуємо один одного!» - впевнена думка оселилась в голові та принесла тепло в грудях.