Асистент

      Пітер розгублено моргнув, з недовірою дивлячись на Тоні. Той, здавалось, був трохи схвильований, але при цьому ледве стримував посмішку.

 — Тобто ось усе те, що ти мені казав про необдумані покупки, — Пітер почав розпливатись в єхидній посмішці — А тепер ти звільнив свого асистента буквально за вечір до свого «тижня телешоу»? Ти зараз жартуєш?

     Кожні кілька місяців, після особливо великих мстивих та винахідливих справ, Тоні виділяв цілий тиждень на відвідування усіляких інтерв’ю, телешоу та інших штук. Щоб в інший час його не турбували так часто. Пітер наполегливо називав це «тижнем телешоу» і завжди хотів знаходитись за кулісами. А зараз, коли є така можливість, треба трохи поламатись.

— Він мені набридав — буркнув Тоні схрещуючи руки на грудях — В іншому випадку я б попросив Пеппер або найняв би когось ще, але вона зайнята, а часу немає.

— І тому ти вирішив експлуатувати мене? Свого неповнолітнього «стажера»? — Пітер із посмішкою підняв брови. Він, взагалі-то, хотів сказати «дитину», але тоді це буде зізнанням, що він ще маленький. Не можна самому руйнувати свою репутацію — Я звернусь у суд.

— Тобто ти згоден?

— Звісно.

      Тоні посміхнувся, скуйовджуючи дитині волосся. Дуже зручно завжди мати під рукою свого неповнолітнього «стажера».

                                                                    ***

      Пітер стояв за кулісами поряд із Тоні й удавав, що взагалі не нервує через те, що в сусідньому приміщенні знаходиться Джиммі Кіммел. Виходило так собі. Але серйозно, він же найкрутіший ведучий! Пітер стільки часу дивився його шоу, а зараз він знаходиться там, де створюється магія!

      Тоні кинув на Пітера «Припиняй бути фанатом когось, хто не я» погляд, радіючи, що звільнив того телепня Стюарта. Тому що серйозно, вираз обличчя цієї дитини просто непередаваний.

      Тоні повісив свої окуляри на кофту Пітера, в останній раз перечитуючи деякі заздалегідь підготовлені картки, прекрасно розуміючи, що не скаже і слова з цього, й очікував, доки йому все ж таки принесуть його каву. Як тільки стакан з’явився на горизонті, Пітер насупився. Він забрав його із тремтячих рук хлопця, який був явно в шоці від вигляду самого Тоні Старка.

      Тоні вже хотів забрати свій напій богів у дитини, але Пітер швидко відвів руку, щоб Старк не міг дотягнутись. Здається, щирий подив на його обличчі добре потішив Пітера.

 — Ти гадав, що я дам тобі випити це? — Пітер відверто посміювався, не звертаючи уваги на те, що деякі в приміщенні дивились на нього, округливши очі. Напевно, боялись, що після такого його точно звільнять. — Ти випив вже сім чашок за останні чотири години. Ні за що. У тебе хворе серце.

 — Ти — маленький шкідник — фиркнув Тоні, змиряючись із долею. З цією дитиною неможливо сперечатись. — Я вже шкодую, що звільнив Стюарта.

— Я поскаржуся Пеппер.

— Твоя взяла — дитина тільки усміхнулася, наче й не сумнівалась в цьому. Ну, взагалі, так і було.

      Раптово оголосили його вихід, і Тоні, грайливо усміхаючись, вийшов на сцену, наостанок легко потріпавши дитину по голові. Джиммі радісно привітав Старка, відразу ж пропонуючи зайняти місце гостя. Тоні зайняв своє звичне крісло, на якому він вже тричі до цього бував на його шоу. Не дивно.

 — Ну що, красунчик — жартома почав Джиммі, звертаючись до Тоні — І ось ти знову тут. Мені навіть не варто намагатись вмовляти тебе приходити частіше?

 — Навіть не знаю, я сьогодні в гарному настрої — Тоні посміхнувся, складаючи руки на грудях і відкидаючись назад. — Але ти продовжуй намагатися, хто знає, можливо, мене вмовлять на таке.

— Гарний настрій? Дивовижно, — Кіммел посміхнувся — Мені подякувати за це міс Поттс?

— Ні, боюсь, ти до неї не додзвонишся. Моя дружина жахливо зайнята чимось — Тоні знизав плечима, викликаючи сміх в аудиторії — Насправді,  в мене просто новий крутий асистент, який відібрав мою каву.

— Боже, сподіваюсь, хлопець ще живий?

— Не знаю, він же за кулісами твого шоу — Тоні ліниво обернувся, підморгнувши Пітеру, котрого було трохи видно біля входу. Джиммі теж подивився туди, привітно помахавши.

 — Дитину в будь-яку мить може схопити напад фанатизму по тобі, тож поводься пристойно.

     Кіммел захихотів, а Пітер відійшов трохи далі, сподіваючись, що не засвітився на камері. Йому тільки прославитися асистентом Тоні Старка не вистачало, не дай Боже, у новинах щось таке напишуть, і так вже весь клас знає, що він його син.

       Тоні з ентузіазмом відповідав на всі питання, постійно жартуючи над Кіммелом, й іноді згадуючи Пітера, як того ще шкідника. Дякую, що хоч ім’я його не називає, а то вже точно в школі почнеться апокаліпсис. Хоча, це було мило.

      Коли шоу відзняли, Пітер із жахом та сумішшю захоплення помітив, що Тоні повертається разом із телеведучим. Боже, як же круто. Головне не почати захоплено говорити, а то Старк точно буде згадувати про це все життя. І не дати йому, відволікаючи увагу Пітера, дістатись до кави.

 — Джиммі, знайомся, це Пітер — Тоні недбало забрав свої окуляри — Шкет, ти знаєш хто це.

 — О так, привіт, тобто, приємно познайомитись — місія «не почати захоплено говорити» провалена. Пітер краєм ока помітив, як Тоні потягнувся до своєї кави. Та він що, знущається? — Хотів сказати, що ви мій найулюбленіший ведучий. Так, секундочку.

     Пітер різко смикнувся, перехоплюючи стакан за секунду до Тоні, а потім відійшов трохи далі, змірявши Старка незадоволеним поглядом. Ні, тепер він дійсно поскаржиться Пеппер. Ця людина поводиться, як маленька дитина!

 — Тобі не можна — протягнув Пітер поплескавши грайливо - розчарованого Тоні по плечу, а потім повернувся назад до Джиммі, який був дуже здивований — Не звертайте уваги, це минулі асистенти його розпестили.