Пітер любив посиденьки із Месниками й завжди жахливо ображався, коли вони його не запрошували. Хоча, цього разу він навіть злитися на них не міг: він гуляв з ЕмДжей, коли Тоні написав, що всі герої повернулися додому та збираються влаштувати посиденьки. І цього разу на одній стороні терезів був цілий вечір з найкрутішими героями Землі, а на другій — побачення з Мішель. Тому Пітер розсудив по-дорослому й залишився з ЕмДжей. Адже цих цуциків він бачить ледве не кожен день, а за Мішель він сох уже давно.
Ось тільки коли Пітер через дві години випадково обмовившись, що вони там без нього тусуються, дівчинка чи не силою змусила його поїхати додому. Була, звичайно, теорія, що він їй просто набрид і ЕмДжей вирішила позбавити від неприємної їй компанії. Але Пітер усе ж схилявся до того, що вона поділяє його задротські почуття. Принаймні, дуже на це сподівався.
У вежі він виявився ще через пів години, отже наче як мав встигнути хоча б до середини чи кінця вечірки. Потрібно сподіватися, що Тор ще не пішов.І хоч його улюбленим месником був Залізна Людина, тому що інакше й бути не може, Тор залишався заповітною мрією.
Анна вже пішла додому, тому Пітер полегшено видихнув, розуміючи, що сьогодні йому не прилетить ще одне попередження в скарбничку. Яке там уже, вісімдесят третє? І як вона з рахунку досі не збилася? Виходячи із ліфта, Пітер запнувся о, Божечки, Молот Тора! Пітер акуратно зрушив його в сторону, щоби ніхто не впав, розмірковуючи, може, у цей раз вийде умовить Тора на зачіску. Він не знав чому, але йому дуже хотілося заплести йому що-небудь.
Месники, помітивши появу Пітера, відірвались від своїх занять для обіймів. Тут були не всі: решта, напевно, не вернулись або сиділи по своїм кімнатам, уникаючи веселощів. Тоні привітливо помахав йому, продовжуючи натхненно розмальовувати щит Капітана лайками, лежачи на килимі. Сам Стів, схоже, просто вирішив ігнорувати його, сфокусувавши свою увагу на розповіді Тора. Наташа і Клінт влаштували бій попкорном. Хто виграв, невідомо, але диван дійсно програв.
— Привіт, цуценята, – Пітер не знав, чому йому подобалось так їх називати. Напевно, тому що вони були дуже неслухняними. Він впав на підлогу поряд з Тоні, роздивляючись щит. – У мене було побачення з Мішель, і вона прогнала мене, щоб я прийшов до вас. Мені здається, що це тривожний дзвіночок. Хоча, я не так довго зустрічаюсь з не., щоб знати точно. Взагалі, вона, напевно, була більше одержима ідеєю зустрітись з Тором, ніж я, хоча вони вже бачились. До речі, Тор, там твій молот недалеко від ліфта валяв…
Месники, з цікавістю вслухалися в балаканину Пітера, періодично посміюючись, були здивовані раптовим мовчанням. Зазвичай, щоби заткнути його, потрібно було застосувати безліч складних маніпуляцій або лоскоту, тож це була втричі незвичайна ситуація.
Тоні з подивом стежив за тим, як Пітер різко піднявся на ноги, з таким обличчям, ніби побачив примари, і втік назад до ліфта. Через секунду він повернувся до кімнати з неприродно круглими очима. Він хотів щось сказати, потім передумав, а потім знову втік назад.
Тоні вже вирішив, що він пішов зовсім, як Пітер знову з’явився в кімнаті, тримаючи чортів молот у руці. У залі запанувала напружена тиша, у якій кожен намагався переварити те, що бачив. І Пітер найбільше. Він розгублено покрутив молот у руках, ніби не розуміючи, що саме зараз сталося.
— Я хотів сказати, що він там валявся і я його вирішив посунути, щоби ніхто не спіткнувся, а потім згадав, що його ж не можна зрушити, — Пітер дивився на приголомшеного Тора, знову почавши балакати, — Боже, скажіть, що це просто розіграш, ви вирішили пожартувати з мене, і це іграшковий молот. Так?
Тор акуратно підійшов до Пітера, забираючи молот із рук, ніби не вірячи своїм очам.
— Старк?
— Я не підробляв твій молот, — повернувся Тоні, з недовірою і крапелькою гордості дивлячись на Пітера. Ця дитина!, — Ти казав, що лише гідний може підняти його. Ну, мабуть, Піт гідний.Я, чомусь навіть не здивований цьому.
Тор для впевненості попросив Клінта і Стіва підняти його, але обоє вони не змогли, зі щирим захопленням дивлячись на Пітера, який, навіть через п’ятнадцять хвилин не міг прийти до тями. Він дивився на руки так, ніби вперше їх бачив. Тор, переконавшись, що молот справжній, голосно заявив, що Пітер гідний і може навіть претендувати на трон Асгарду, вводячи дитину в ще більше замішання.
— Круть, — протягнув Пітер, а потім швидко підняв очі на Тора, — Ну, тобто, трон мені не потрібен, не подумай, але є дещо. По-перше, П’ятниця, я хочу показати відео з підняттям молота Неду з ЕмДжей, а по-друге, Пітер хитро посміхнувся, переводячи хижий погляд на Тора. Тоні вже знав, що за цим піде, — Я бачив, як Мішель тебе заплітає. Мені тепер також хочеться.
Тор із недовірою глянув на Пітера, який уже скривив щенячі очі, і, засміявшись, кинув. Тому, що ніхто не може протистояти Пітеру.
Уже наприкінці вечора, коли в Тора були заплетені кіски, а Наташа з Клінтом усе ще не вирішили, хто переміг у їхній битві, прийшла Пеппер. Тоні зустрів її, відразу оголосивши, що їхній син — гідний.
***
Нед ледь не закричав від захоплення прямо на уроці, варто йому побачити відео, на якому ну дуже розгублений Пітер стискає в руках молот. Мішель відреагувала не краще, захоплено витріщивши очі, з недовірою й шоком дивлячись на Мйольнір.
— Боже, я, схоже, недарма тебе відпустила, — Пітер і Нед переглянулися, одночасно починаючи сміятися, — Смійтеся, лузери. Зате я буквально зустрічаюся з Людиною-Павуком, здатним підняти Мйольнір. Тепер у мене ще більше причин називати вас лузерами.