Входячи в рутину

  Пітер пробіг повз Анну, яка сиділа за стійкою реєстрації, на ходу привітавшись, вискочив на вулицю і швидко застрибнув у припарковану, біля вежі, машину. Геппі зміряв його незадоволеним поглядом, що в розумінні Геппі було звичним привітанням із вихованим уточненням, чому ж його підопічний спізнився. Пітер уже встиг добре його вивчити і знав що він зовсім не такий строгий та сердитий, яким хоче здаватись.

        Взагалі, це була без сумніву щоденна ситуація. Пітер сам був здивований від того, що стало для нього рутиною в останні декілька місяців. Кожного дня прокидатися у вежі Старка, снідати з ним та Пеппер, їхати в школу машиною з особистим водієм, повертатись додому, бродити вежею, дивитись кіно, робити уроки і працювати в лабораторіях, йти на патрулювання, як Людина — Павук, а потім повертатись туди, звідки все почалось і весь вечір безтурботно базікати із ШІ або Тоні. Розказати комусь — не повірять.

      А після того, як тиждень тому він ще й зі Месниками познайомився, стало ще веселіше.Та який шістнадцятирічний школяр може похвалитись тим, що йому дозволено тренуватись з абсолютно — справжніми — неймовірно — крутими — реальними супергероями? Пітер досі згадував, як пару днів тому сама, боженьки, Чорна Вдова попросила його заплести їй щось!

        Нед і ЕмДжей у школі взагалі впали в шок, як дізнались, що в Пітера в телефоні є справжній номер Капітана Америки! Хоча, вони іноді все ж підколювали його за те відео, яке Тоні їм все-таки надіслав, але з рештою вони були в такому ж екстазі, як і сам Пітер. Вони не намагались напроситись у гості, але було помітно, що їм дуже хотілось.

      Оскільки Пітер був дуже хорошим другом, то він уже і все передбачив. Було, звичайно, трохи дивно просити таке, але й Тоні, і Стів, і Наташа та ще декілька месникив загорілись ідеєю зустрітись із друзями Пітера і провести з ними цілий вечір, який вочевидь стане найкращим а їхньому житті.

       Пітер знав, що Стів уже дослідив те, чим люблять займатися сучасні підлітки і придбав величезну коробку ЛЕГО «Сокіл Тисячоліття». Пітер, побачивши конструктор на сім із половиною тисяч деталей, ледве в щасливу кому не впав, тож уявити реакцію його друзів на таку новину, було неважко.

         Усе було продумано до дрібниць. Залишилось лише покликати ЕмДжей і Неда у Вежу, а з цим проблем не мало бути: Пітер завчасно відпросив їх у батьків і знав, що сьогодні вони точно не зайняті. Єдине, що могло би зіпсувати його плани — неочікувана загроза в їхньому місті, але Сем, благослови його Господь, та Віжн погодилися замінити його на патрулі, за що він був надзвичайно вдячний.

        День у школі просувався згідно плану, Пітер чекав лише обідньої перерви, щоби повідомити новину друзям. Тільки однією неприємністю був Флеш, який продовжував діставати його, але Пітер, у якійсь мірі навіть змирився з цим. До того ж, недбайливо сказана обіцянка Тоні, що лишень діти доберутся до екскурсії, усі в класі Пітера просто помруть від шока, додавало цілком непогані шанси на майбутній Апокаліпсис.

       Нед жував булочку, коли Пітер почав говорити щодо запрошення в гості з ночівлею. Зрозуміло, що він не став додавати те, що вона відбудеться не в будинку тітки Мей, але друг, навіть не знаючи цього, був уже в повному захваті. Не без допомоги двох слів, викликаючих у нього бажання впасти в щасливу кому, звичайно. А «Сокіл Тисячоліття» вже давно був їхньою мрією. ЕмДжей, цього разу, навіть вмовляти не прийшлось. Вона відразу погодилась і знову повернулася до свого скечбуку. Пітер зрадів, тому що вона завжди носить його із собою: якось вона згадала те, що хотіла б отримати автографи месникив під їх портретами в цьому блокноті. Що ж, швидше за все, навіть це не настільки складно влаштувати.

       Вони двоє написали своїм батькам. які вже були в змові з Пітером, тому одразу дозволили їм піти до нього після школи. Останні два уроки миттєво пролетіли. Нед кожну секунду уточнював щось на кшталт: «Але Сокіл Тисячоліття коштує купу грошей, тобі його Старк купив?» або «А може статись таке, що Тоні заявиться до тебе в гості, якраз коли ми будемо там?». І також, родзинка програми, через яку Пітер ледве стримував сміх і майже не пролив на себе реактиви: «А нас до тебе довезе цей страхітливий дворецький?»

     Коли уроки закінчились, Мішель зібрала підписи на петицію дівчат із групи підтримки, а Нед запам’ятав, що йому в жодному разі не варто називати Геппі «дворецьким», якщо він не хоче позбутись життя, вони нарешті вийшли зі школи й залізли в припарковану ауді під невдоволений погляд того — кого — не можна — називати — дворецьким.

       Пітер пишався своїм планом: у нього настільки добре вийшло відволікти увагу Неда й ЕмДжей на «Сокіл Тисячоліття», що вони зовсім не звернули уваги на те, що їдуть набагато довше и взагалі не до дому Мей. Розуміння прийшло лише тоді, коли Геппі насильно виштовхнув усіх із машини перед блискучим, у всіх сенсах, входу у Вежу Старка. Нед кілька секунд захоплено переводив погляд із Пітера на вежу й назад, а потім заявив, що його друг не хто інший, як «надзвичайно — дивовижний — чудесний засранець на всій планеті».

       ЕмДжей поводилась набагато стриманіше, але Пітер бачив, що й у неї в очах застигло захоплення. Всередину їх прийшлось заштовхувати майже силою. Анна з усмішкою привітала їх, стараючись не сміятись через вид їхніх захоплених поглядів. А це ж лише хол. Що ж буде з ними, коли заговорить П’ятниця або з ліфта з’явиться Капітан Америка?

 — Пітер, ти коли — небудь чув про систему перепусток? — Анна вела підрахунок того, як часто вона нагадує йому, що потрібно носити бейдж. Це вже було, напевно, двадцять шосте нагадування. — І ти що своїм друзям їх не замовив? Дитино, ти мене просто вбиваєш! Для кого створена система безпеки?

 — Система безпеки, жартуєш чи що? — Пітер трохи виновато втягнув голову в плечі, але Анна знала, що він ні секунди не каявся. — Я хакнув вашу систему безпеки в чотирнадцять. І він, до речі, теж.