Тещин спадок
4 (замість епілогу)
Що може бути прекраснішим за зустріч матері та дитини? Віррая не таючись плакала від щастя, спостерігаючи за цією картинною. На очах Катріни теж виступили сльози, хоч вона й намагалася стримувати себе, адже вона воїн і не має права відкрито демонструвати свої емоції. Так її навчали у академії. Навіть чоловік, що найняли мисливців, пустив скупу чоловічу сльозу.
Місце переходу виявилося недалеко, всього якихось півліги на південь від того місця, де лежала поранена драконша, щоправда на висоті ста аршинів від вершини однієї зі скель.
Прощалися люди і дракони як старі друзі, а маленький дракончик вилизав Вірраї все обличчя, що у драконів означало найвищий прояв любові.
Драконша підхопила малюка, і зникла в переході, пообіцявши на прощання, що завжди пам'ятатиме про ту послугу, що їй зробили юні мисливці, і що ті завжди можуть розраховувати на їх допомогу. Слово “їх” драконша особливо виділила, і пояснила, що тепер вони всі члени її сім'ї.
- Це що, ми тепер зведені сестри?
- Начебто як. А ти що, проти такої сестри як я? – награно ображено відповіла Віррая.
- Та що ти, от якби не блондинка...
Все ж таки реакція воїна виявилася кращою за реакцію відьми, і Катріна з легкістю ухилилася від жартівливого потиличника.
- Що ж, сестрички, - сказав чоловік, - думаю ваш контракт виконаний.
#3513 в Фентезі
Відредаговано: 09.05.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
